Що принесе децентралізація влади

Тема децентралізації влади викликала одну із найбільш затятих дискусій у суспільстві. Сьогодні не вщухають розмови щодо очевидних переваг та європейських перспектив, які відкриває для громадян ця реформа. Водночас знаходяться і ті, хто висловлює слова критики та певні застереження щодо адміністративно-територіальних перетворень. Та хто щоб не казав, а децентралізація влади визрівала в Україні роками, і сьогодні у суспільстві сформувався неабиякий запит на ці зміни. Адже адміністративно-територіальна реформа відкриває двері нових можливостей для місцевого самоуправління і є хорошою нагодою для добровільно об’єднаних громад вийти на більш якісний рівень самоуправління і побудувати нову ефективну модель господарювання.
Ключовою ознакою децентралізації влади, процес якої зараз активно «запустився» в усіх областях країни, є принцип добровільності. Територіальні громади, які формуватимуться у нові адміністративні одиниці, робитимуть це виключно добровільно, виходячи із власних інтересів та побажань. Голова Київської обласної державної адміністрації Володимир Шандра виключив можливість створення будь-якого тиску у даному процесі і запевнив, що всі випадки створення якогось примусу щодо об’єднання громад будуть взяті на контроль.
«Позиція Президента України – об’єднання громад має бути абсолютно добровільним. Я також вважаю, що не має бути жодного примусу у даній справі. Якщо хтось десь на місцях «перегинає палку», одразу сповіщайте мені про це. Ми не дозволимо об’єднувати громади примусово. Упевнений, що цей процес проходитиме у нас демократично, адже Україна вже досягла високого рівня демократії. До того ж
Що принесе децентралізація влади:
громадам – самодостатність, країні – прогрес
тиску на громади не може бути ні з боку фізичної, ні юридичної, ні адміністративної особи. Адже у відповідному законі передбачені всі необхідні запобіжники для можливого тиску», – зазначив Володимир Шандра.
Реформа децентралізації матиме, у першу чергу, зміни у кількісному вираженні. Якщо наразі Київщина нараховує 37 адміністративно-територіальних одиниць (це 25 районів та 12 міст обласного значення), то після запровадження змін їх кількість щонайменше подвоїться. Має даний процес і певні етапи затвердження. Проект перспективного плану формування територій громад Київщини повинен бути схвалений депутатами Київської обласної ради, представниками уряду і народними обранцями у парламенті. Відтак створені територіальні громади зможуть формувати власний бюджет буквально через півроку, тобто із 1 січня 2016 року. І це лише одна із цілого ряду економічних преференцій, які стануть доступними громадам після їх добровільного об’єднання. Загалом же вони зможуть самостійно розпоряджатися суттєвими коштами, які формуватимуть їх місцеві бюджети із податкових надходжень, різних зборів і платежів.
«На місцях залишатиметься 5% акцизного податку з реалізації підакцизних товарів, 60% з податку на доходи фізичних осіб, 100% з податку на прибуток підприємств комунальної власності, 25% екологічного податку, 100% єдиного податку і 100% податків на нерухомість, на землю і на транспорт», – озвучив деякі цифри Володимир Шандра.
Ще одне джерело наповнення місцевих бюджетів добровільно об’єднаних громад – це різноманітні збори та платежів. Так, у казні місцевої громади у повному обсязі залишатиметься державне мито, туристичний збір, плата за надання адміністративних послуг, збір за місця для паркування, плата за місцеві ліцензії та сертифікати, орендна плата за користування комунальним майном, рентна плата за користування надрами місцевого значення і орендна плата за користування водними об’єктами.
«Також на місцях залишиться 80% від доходів підприємств, що утримуються за рахунок громади, 75% коштів від відшкодування втрат лісового та сільського господарства, 50% грошових стягнень за шкоду навколишньому середовищу, плата за надання місцевих гарантій, 55% від продажу земельних ділянок не сільськогосподарського призначення і 10% вартості питної води від її реалізації через системи водопостачання», – додав голова Київської облдержадміністрації.
У той же час одними фінансовими преференціями адміністративно-територіальна реформа себе не вичерпує. Вона також гарантує громадам серйозні владні повноваження. До прикладу, вони зможуть самостійно формувати власний бюджет і розпоряджатися його видатками, матимуть право на планування і реалізацію програми власного економічного розвитку, на підтримку малого і середнього бізнесу, залучення інвестиційних коштів тощо.
«Що найважливіше у пункті владних повноважень, так це те, що громади самі управлятимуть земельними ресурсами, надаватимуть дозволи на будівництво, прийматимуть будівлі в експлуатацію. У числі їх повноважень також буде розвиток місцевої інфраструктури, утримання об’єктів комунальної власності, будівництво доріг, водо-, тепло- і газопостачання, водовідведення, благоустрій територією, управління відходами», – розповів очільник Київщини.
Однак і ця «бочка переваг» була б неповною, якби у ній була відсутня «ложка дьогтю, критики і саботажу». Не новина, що нині адміністративно-територіальна реформа свідомо гальмується на кількох рівнях з боку незацікавлених у кращих змінах сторін. За блокуванням процесу децентралізації влади стоять окремі політики, які відверто саботують ефективні реформи і європейське майбутнє в Україні. А з огляду на те, що у нас у жовтні очікуються ще й місцеві вибори, деякі такі політики «облюбували» дану тему для своїх критичних передвиборчих виступів і програм. У даний спосіб вони сподіваються заробити більше голосів виборців і взяти реванш восени. Однак зазначені факти лише в черговий раз підкреслюють важливість і доцільність проведення у країні процесу адміністративно-територіальних змін.
«Звичайно, реформи не проходять просто. Але ми повинні рухатися вперед у напрямку кращих змін. Нам випало щастя і водночас складність творити нову, успішну та розвинену країну. Тож давайте будемо працювати на європейські перспективи нашої країни», – закликав Володимир Шандра.