«Ограбление… по-козински?»

Над Українкою нависла нова загро­за – під маркою проведення реформи громаду міста розділяють навпіл. У ході адміністративно-територіальної реформи село Плюти планують приєднати до Ко­зина. Адже за останнім, третім варіантом перспективного плану формування спро­можних територіальних громад, громада Плютів входить до складу вже Козинської територіальної громади.

Зважаючи на наміри Обласної державної адміністрації відірвати від Українки частину її громади, міський го­лова Українки Павло Козирєв ініціював проведення позачергового засідання сесії Української міської ради. Прагнучи захи­стити інтереси своєї громади та вплинути на процес ухвалення рішення Київською обласною радою, влада Українки разом із депутатським корпусом вирішили не гаяти часу, а діяти якомога швидше. Адже від вирішення цього питання залежить майбутнє громади міста. Було вирішено, що рішення сесії Української міської ради зі своєю категоричною незгодою щодо намірів області має бути направлено не лише обласній держадміністрації, а й ви­щому органу виконавчої влади – Кабінету Міністрів та Президенту України. Міський голова зауважив, що спроба розділити громаду міста – є абсолютно недоцільною і незрозумілою.

На жаль, прикладів відвертого ігнорування інтересів громади Українки більше ніж достатньо. Так було із залізницею, яка мала поділити територію Українки навпіл без будівництва відповідного шляхопроводу; запланованим будівництвом Великої кільцевої автомобільної дороги; проек­туванням будівництва очис­них споруд Києва на території нашого міста. На засідання позачергової сесії були запрошені голови обласної та районної державної адміністрацій, голови обласної та районної рад, директор де­партаменту містобудування та архітектури області Наталія Мошинська, народний де­путат Віктор Романюк, го­лова Офісу реформ області Володимир Удовиченко. На жаль, окрім голови районної державної адміністрації Сергія Неділька, заступника голо­ви районної ради Григорія Ткаченка, експерта з питань регіонального розвитку Офісу реформ Київської області Сергія Замідри на засідання сесії Української міської ради із запрошених ніхто не з’явився.

Профільний заступник міського голови Світлана Огар­кова, яка є членом робочої гру­пи, що протягом двох місяців працює над формуванням перспективного плану спро­можних територіальних гро­мад, нагадала, що рішення ви­конавчого комітету Київської обласної ради щодо підпорядкування села Плюти Українській селищній раді було ухвалено ще 28 жовтня 1968 року. На сьогодні Плю­ти не мають власного органу місцевого самоврядування, і староста села Іван Плюта вже п’ять років є членом вико­навчого комітету Української міської ради. Зважаючи на територіальну близькість із Українкою та можливість дістатися пішки до центру на­дання всіх адміністративних послуг, варіант приєднання громади Плютів до Кози­на з відстанню у 14 км. та відсутністю розвиненої інфраструктури є неприйнят­ним для самих мешканців на­селеного пункту.

Окрім того, обласна рада зазіхає й на інтереси учасників антитерористичної операції на Сході країни. Адже не­щодавно спільними зусил­лями міського голови Павла Козирєва та його команди вдалося зупинити процес незаконної приватизації двох земельних ділянок та повер­нути їх у власність міста. Саме ці відвойовані ділянки були передбачені для виділення чле­нам Спілки АТО Українки.

За приблизними підрахунками, у разі від’єднання Плютів із захисною дамбою Дніпра, Українка втратить майже 70% надходжень до міського бюджету за сплату земельних податків та орендної плати.

За словами старости села Івана Плюти, 90% корінних мешканців Плютів висловили своє категоричне небажання відділятися від територіальної громади Українки, частиною якої були майже 50 років. Тому й написали листа до голови Київської обласної адміністрації Володимира Шандри з проханням дослу­хатися до мешканців села та залишити громаду у складі Української територіальної громади.

Депутат обласної ради, член виконавчого комітету Української міської ради Ми­хайло Міщенко, який відразу долучився до вирішення цьо­го питання, зазначив: «Я брав участь у багатьох засіданнях робочої групи. І кожного разу доводив думку нашої грома­ди та недоцільність такого об’єднання. Адже нікому, на жодному рівні не можна роз­ривати єдину громаду. Це є од­ним із принципів Методики».

Голова Обухівської райдержадміністрації Сергій Неділько зазначив, що ця ре­форма однозначно потрібна. Але обов’язковою умовою є добровільність – бажан­ня чи небажання громади об’єднуватися: «Головне, щоб у процесі такого об’єднання сусідні територіальні громади не стали ворогами на все жит­тя. Отже, поки ще є можливість вплинути на процес ухвалення рішення, цей шанс втрачати не можна в жодному разі. Адже після схвалення перспектив­ного плану формування спро­можних громад Урядом країни змінити щось буде нереально. На сьогодні кількість громад постійно змінюється. Тому не­можливо спрогнозувати точну кількість новоутворених гро­мад внаслідок впровадження такої реформи».

Насамкінець експерт Офісу реформ області Сергій Замідра додав: «На першому місці, і це позиція нашого Офісу, має стояти думка конкрет­ного села. У вашому випадку – це думка жителів Плютів. Якщо Плюти вирішили, що їм краще, зручніше й ближче бути в Українській громаді, ніхто не може при­мусити їх об’єднуватися з громадою іншого населено­го пункту. Отже, на цьому етапі формування спромож­них територіальних громад ми повністю підтримуємо рішення територіальної грома­ди Плютів».

Міський голова запропо­нував проголосувати за про­ект рішення всім присутнім. І громада міста, як завжди, про­демонструвала свою єдність та одностайність. Від голосу­вання утрималися лише члени «Громадської ради».

Після засідання Пав­ло Козирєв, Михайло Міщенко та Іван Плюта вже з рішенням сесії поїхали на прийом до голови Київської облдержадміністрації Володи­мира Шандри. Перед пленар­ним засіданням чергової сесії обласної ради, яке відбулося 3 червня, депутат ради Ми­хайло Міщенко повідомив: «У ході обговорення важли­вого для нас питання було досягнуто порозуміння в територіальному розподілі громад. На мою думку, варіант повернення Українці громади Плютів є справедливим і та­ким, що відповідає всім прин­ципам Методики, ухваленої Урядом».

Павло Козирєв додав: «Ста­ном на ранок, 3 червня, карту формування територіальних громад з частиною Українки змінили. Ми бачили цей варіант, наші вимоги врахува­ли – територіальна цілісність збережена, хоча принцип неподільності громад перед­бачений законом. Отже, ми вимагаємо лише того, щоб цей закон не ігнорували й не по­рушували. Українка може бути центром адміністративно-спроможної громади. Хоча варіант возз’єднання однієї Української громади відновлено, передбачити, яку саме модифікацію карти поділу спроможних громад будуть за­тверджувати депутати обласної ради – неможливо. Тому пи­тання залишається відкритим».

Вранці, 3 черв­ня, під стінами Київської облдержадміністрації відбувся так званий пікет, під час яко­го обурені представники громад області вимагали від керівництва прислухатися до їхньої думки під час форму­вання громад та враховувати при цьому всі економічні й територіальні фактори.

Представник Гостомельської громади Олександр Удод заува­жив, що доки реформи у нашій країні будуть проводитися для галочки, а не для людей, діла не буде. «Спочатку людям треба детально пояснити, що кон­кретно ця реформа дає громаді, які «плюси» та «мінуси» її впро­вадження, лише тоді прий- мати певні закони та ухвалю­вати рішення. Сьогодні люди зібралися тут не для того, щоб виступити проти проведення реформи, а проти реформи у такому недолугому вигляді, де немає чіткого роз’яснення принципів адміністративно-територіального поділу. Крім того, дратує й те, що область відверто ігнорує інтереси гро­мад та ухвалює рішення, які суперечать не лише здоровому глузду, а й закону».

Присутній на сесії міський голова Обухова Олександр Левченко розповів, що гро­мада міста та району в цілому розуміє необхідність проведен­ня цієї реформи. «Обухівська рада вже звернулася до всіх населених пунктів з тим, щоб громади на місцях розглянули можливі варіанти об’єднання. На зустрічах із головами сільських ради ми вказали, що не претендуємо на їхню цілісність і для нас головним є їхнє бажання. Тож проти їхньої волі ніхто не піде. Не­щодавно до нас вже звернулася Дерев`янська сільська рада з тим, щоб об’єднати наші гро­мади».

Більша частина представників органів місцевого самоврядування висловлюва­ли свою категоричну незгоду з останнім запропонованим областю варіантом перспек­тивного плану формування спроможних територіальних громад.

Виступаючи перед депутата­ми ради, Голова регіонального відділення Всеукраїнської Асоціації сільських та селищних рад, голова Великої Бугаївки, Васильківського району, Іван Качан зазначив: «Не можна змішувати децентралізацію з адміністративно-територіальною реформою. При розробці перспектив­ного плану мають бути чітко прописані такі категорії: обґрунтованість, послідовність, демократичність та добровільність процесу об’єднання. Обґрунтування та добровільність – це одні з ключових критеріїв реформи і ними не можна нехтувати. При цьому громада в обов’язковому порядку повинна залучати­ся до обговорення. Мають бути доведені економічна та фінансова доцільність. Що нам заважає звернутися до депутатів Верховної Ради України з пропозицією впро­вадження децентралізації на чинному адміністративно-територіальному устрої? Відпрацювати всі механізми, а потім вже переходи­ти до наступного етапу – добровільного об’єднання гро­мад».

Секретар Гостомельської селищної ради Олена Кисли­ця розповіла про те, що їхня громада вже вирішила, з ким об’єднуватися. «Ми вже виз­начилися. Ми можемо, хоче­мо і знаємо, як зробити життя нашої громади кращим. Чому ж тоді з карти зникає наша територіальна громада, а сам Гостомель розділений навпіл? Я хочу, щоб ви нарешті почули волевиявлення багатотисячної громади. Звернули увагу на те, що саме ми, а не ви повинні вирішувати – з ким нам об’єднуватися».

Голови Чабанівської, Новопетрівської, Софіївсько-Борщагівської селищних рад заявили про те, що їхні громади є міцними і не мають бажання об’єднуватися з іншими.

Голова Офісу реформ Київщини Володимир Удо­виченко прокоментував цю складну ситуацію: «Для того, щоб уникнути таких серйоз­них конфліктів та подола­ти протистояння громад, потрібно було створити ще один закон про співпрацю громад. Сьогодні не можна зупинятися на півдорозі. Ми повинні шукати компроміси, адже переваг цієї реформи значно більше ніж недоліків. Основний ресурс буде направ­лений на територіальні грома­ди, без посередників. Ми лише повинні навчитися правильно розпоряджатися і новим бюд­жетом, і новими повноважен­нями, а ще ми повинні навчи­тися бути відповідальними. Дороговказом для реалізації реформи є Європейська Хартія місцевого самовряду­вання. Ніби усе просто, а дійти до цього так складно. Польща цей шлях долала аж 10 років, Естонія ще й досі не завер­шила реформи. Тож Україна, я сподіваюся, може подолати цей тернистий шлях за корот­ший проміжок часу».

Після палких виступів голів сільських та селищних рад району голова обласної державної адміністрації Во­лодимир Шандра зазначив: «Реформу потрібно прово­дити тут і зараз. Відкладати її на інший час не можна, ми й так згаяли багато часу. Я про­поную об’єднатися та разом працювати для того, щоб наші діти жили в європейській державі. Незважаючи на недосконалість механізмів проведення реформи, ми повинні зробити так, щоб вона відбулася». Микола Бабенко, голова обласної ради, запро­понував продовжити роботу ради вже в п’ятницю, 5 черв­ня. «За ці два дні ми маємо зібратися та поговорити, щоб порозумітися та йти далі». Сподіваємося, що питання цілісності Української грома­ди буде вирішено на нашу ко­ристь.