У нашому місті вже нікого не здивуєш великомасштабними спортивними змаганнями – обласні спартакіади, кубки і чемпіонати України, навіть міжнародні турніри.
Отже, 17 жовтня в лісовому масиві Безрадичів стартував 16-й турнір зі спортивного орієнтування пам’яті Героя-афганця Олега Оніщука. Учасниками змагань стали 693 спортсмени із 22 регіонів України. Вік наймолодших – 10 років, а найстаршої учасниці – 80 років!!!
Орієнтування ще називають «шляхом до невидимої мети» – учасник має не лише швидко подолати свій маршрут, але й зробити обов’язкову позначку на кількох контрольних пунктах (КП), що позначені на карті (дальність маршруту і кількість контрольних пунктів залежить від віку і кваліфікації спортсмена).
Спілкуючись з українчанами, які спостерігали перебіг змагань у неділю, ми дуже багатьом пояснювали, в чому ж саме полягають особливості цього чудового демократичного виду спорту. Згадайте дитинство і «пошук скарбів» у дворах – теперішні «КВЕСТи», які так полюбляє наша молодь – це теж прототипи орієнтування.
Старше покоління пам’ятає, що раніше контрольні пункти мали звичайні картки з кольо- ровими олівцями, математични- ми прикладами або малюнками, пізніше їх замінили на компостери. А тепер технології зробили процедуру позначки на КП максимально зручною – у кожного учасника є електронний чіп, а на контрольних пунктах – міні- станції, які одразу передають сигнал на центральний комп’ютер. Отже, спортсмен одразу після фінішу має повну інформацію – за який проміжок часу він «узяв» той чи інший КП, чи не пропустив на дистанції і потім, разом із тренером, робить детальний аналіз досягнень і помилок.
Ми із величезною цікавістю с п о с т е р і г а л и перебіг усіх трьох етапів змагань, с п і л к у в а л и с я з тренерами, в и х о в а н ц я м и ДЮСШ із різних куточків країни. Попри скрутну фінансову с и т у а ц і ю та завдяки е н т у з і а з м о в і тренерів, цей вид спорту розвивається досить активно – були представлені навіть Донецька і Луганська області. Тренери зазначили, що до турніру готувалися цілий рік, і не дати можливості дітям поборотися за перемогу було би просто злочином. Серед учасників мали більше 50 майстрів спорту, близько 140 кандидатів у майстри спорту, 500 учасників із масовими розрядами.
Як вид спорту орієнтування має безліч позитивних чинників: по-перше, команда міста, області об’єднує в собі всі вікові категорії і просто чудово було бачити в лісовому таборі групи однодумців, де є повага до старших, де кожен підтримує один одного незалежно від того, хто ти – новачок, відомий чемпіон чи ветеран. А скільки хороших емоцій приносить зустріч з іншими командами! Лише на дистанції спортсмени сприймаються суперниками, а за фінішною лінією – це добрі й надійні друзі. Обмін думками, досвідом, мрії та плани на майбутнє об’єднують усіх учасників в одну велику родину. І до того ж, діти змалку вчаться берегти природу, краще засвоюють географію і навряд чи заблукають у лісі (що досить суттєво допомагає хлопцям, які обирають для себе військову кар’єру).
Нагородження переможців та призерів відбулося 19 жовтня на площі перед ПК «Енергетик». Теплі слова учасникам змагань сказала заступник міського голови Оксана Кирилюк, а головний суддя та організатор змагань Віктор Білошицький щиро подякував за допомогу у проведенні змагань спортсменам міста, волонтерам МДК і професійного ліцею, працівникам ПК «Енергетик», ГФ ОГП «Українська міська варта», міліції та медикам. Приємним сюрпризом для учасників став приїзд барда, кандидата в майстри спорту, учасника бойових дій в Афганістані В’ячеслава Купрієнка, який особисто знав Олега Оніщука і, до речі, завдяки йому і сам став займатися орієнтуванням. Дві душевні авторські пісні В’ячеслава разом із виступами наших талановитих співаків – Олесі Білик, Анни Щербини і родини Ткачуків – додали святкової атмосфери заходу. І організатори, і судді щиро вражені гостинністю українчан і бажанням співпраці, здивовані тим, що в невеличкому містечку так багато робиться для розвитку фізичної культури і спорту. Зі свого боку варто зазначити, що суддівська бригада з усієї України, яка обслуговувала турнір, відпрацювала на дуже високому рівні, адже підвести підсумки змагань з такою кількістю учасників важко, навіть маючи комп’ютер і спеціальну програму. Особлива вдячність тренерам і всім учасникам – після змагань і в лісі, і в місті було чисто, що дуже тішить. Таких гостей щиро хочеться запросити до нас і наступного року!
Дуже хочеться відродити спортивне орієнтування, адже колись в Українці працювала ця секція і досить успішно.
У нас є чудова тренувальна база – місто з великою кількістю доріжок, набережною і різнорельєфними лісовими масивами – цього достатньо і для початкової, і для більш серйозної підготовки. Можливо, поруч із нами живуть ентузіасти, які візьмуться за відродження спортивного орієнтування – відгукніться і ми разом розпочнемо нову хорошу справу.
Директор центру «Спорт для всіх» Тетяна Замятіна