Через роки ялівець підросте і стане маленьким деревом. Теперішні дев’ятикласники ЗОШ № 1 приходитимуть до меморіалу загиблим українчанам у Другій світовій війні вже зі своїми дітьми і говоритимуть: це татко, чи мама, посадили тут ялівець у 2015 році, коли ще були школярами, щоб пам’ятати про вічний подвиг наших ветеранів.
Допомагали учням висаджувати вічнозелені дерева міський голова Павло Козирєв, його заступниця Оксана Кирилюк, директор ЗОШ №1 Світлана Білохвощенко із заступницею Наталією Кілівник та учасник АТО Андрій Павленко.
Невеличкий урок історії для учнів провів мер міста: «Люди, котрі пішли на війну, жили на Старій Українці, яка була тут до початку створення нової Українки. Ви подивіться, скільки на меморіалі викарбовано однакових прізвищ: Білоус, Шинкаренко, Сокол… Литвин зустрічається 24 рази! Це все родичі, пов’язані кровними узами… Тут жило 200- 300 людей… Тепер ви уявляєте масштаби війни? Раніше часто говорили: Велика Вітчизняна війна зачепила кожну сім’ю. Ми повинні це пам’ятати».
Міський голова подякував Благодійному Фонду «Допомога» та комунальним підприємствам, які займаються благоустроєм меморіалу.
«Цей обеліск закріплений за нашою школою і ми вже багато років прибираємо його, доглядаємо за квітами, які були посаджені нашими дітьми, – розповідає директор ЗОШ №1 Світлана Білохвощенко. – Для мене велика честь сьогодні закласти з моїми дітьми маленьку алею слави для тих людей, які віддали своє життя за наше світле майбутнє. Велика подяка і тим хлопцям, які віддають сьогодні своє життя за Україну, і тим, кого уже немає з нами».
«Дуже важливо, що дерева садили діти, адже це зв’язок поколінь. Ми не можемо втратити пам’ять про предків, які здобули перемогу у Великій Вітчизняній війні і потім відновлювали країну», – упевнений Павло Козирєв.
Учні 9-го класу пообіцяли міському голові, що обов’язково будуть навідуватися до меморіалу, прибирати та поливати висаджені спільно дерева вічнозеленого ялівцю.