На сцену вийшли дитячі мрії і засяяли різнобарвними кольорами. Почалася справжня казка…
Уявіть собі: на кулісах сцени з’явилися світлові зайчики, загадковий голос оповідача сповістив про початок чарівного дійства… Вся зала поступово стала поринати у казку разом із Лускунчиком та іншими героями.
Під неперевершену музику Чайковського на сцені відбувалися справжні дива! Безліч персонажів у яскравих костюмах танцювали, плакали, сміялися, кричали та пустували.
Театральна вистава є успішною, коли глядач починає вірити у казку, уявляти себе на місці героїв. І для малих, і великих ця історія була справжньою та щирою.
За кулісами «Дніпровський проспект» поспілкувався із режисером-постановником вистави Марією Узловою. Вона розповіла, чому цього року обрала «Лускунчика»: «Захотілося так, почула «Фею драже» і згадала, що цю казку ще не ставили. А вона дуже непроста. Було нелегко, працювали із маленькими дітьми, у нас багато новеньких. Анжела Городницька, яка виконувала роль Марі, теж новенька, їй непросто все давалося. Готувалися ми дуже серйозно та впоралися. Звісно, під керівництвом Агнеси Олкової-Михницької».
Ось до Марії підійшли акторки Марія Алексеєва (роль королеви та мами) і Валерія Гришенко (роль Пірліпат). Пані Узлова обіймає їх: «Мої лялечки! Ми вже разом три роки у «Вільному просторі», це наш кістяк, на який завжди можна покластися. Вони не підведуть. Звісно, спочатку повередують, як принцеса Пірліпат. Так? Але потім зберуться і все зроблять, за що я їм дуже вдячна!».
У «Вільному просторі» є незамінна актриса – Наталія Атякіна (виконує роль Мишильди) – людина, якій дуже подобається сцена і без якої б казки театру не були такими чудовими. До творчого колективу нещодавно приєднався Максим Пушилін (виконує роль Мишиного короля), після перегляду попередньої казки він захотів теж працювати на сцені.
У «Лускунчику» грали адміністратор ПК Вадим Майстренко, машиніст сцени Саша Ярмоленко, без них не вдалося би справитися. Окрім видимого фронту на сцені, є ще й невидимий – працівники ПК, яких ніколи не побачиш – Аурел Чоботарь, Галя Петленко, Анжела Ярмоленко, яка надала костюмам героїв оновлений розкішний вигляд. Євгенія Чуєва, велика розумничка, майже за дві репетиції їй вдалося розібратися із усіма вмиканнями, вимиканнями світла, їй допомагала Юля Сидорченко. Усім вищезгаданим Марія Узлова висловлює щирі слова вдячності.
«Ми цей місяць, поки готували «Лускунчика», буквально жили в Палаці культури. Репетиції за тиждень до казки були дуже сімейними, ми стали однією великою родиною: спали, ночували, сварилися, плакали, сміялися. Всі один одного виручали і працювали, не покладаючи рук», – підсумовує Марія Узлова.
У виставі брали участь колектив художньої гімнастики «Спалах», народна циркова студія «Романтики», колектив спортивного бального танцю «Едельвейс», колектив східних танців «Заїра». Без них глядач не зміг би опинитися у серці казки.
Музика до балету Чайковського «Лускунчик» – геніальний твір, вічний супутник різдвяних свят. Недарма музикознавець Борис Асаф’єв назвав його «найдосконалішим художнім явищем: симфонією про дитинство». Таку симфонію і зіграли для нас актори та колективи у Палаці культури «Енергетик».
