Сьогодні, після 16-ї години над усією Україною зійде Різдвяна зірка. Вона з’явиться з різницею в кілька хвилин у містах і селах, над річками й полями, над дахами будинків і… над лінією фронту.
Хтось побачить її дитячими, сповненими радості очима.
Хтось — крізь вузький просвіт бліндажів, між тишею і напругою.
Хтось вийде назустріч їй на подвір’я власного дому.
А хтось — на подвір’я чужого, але тимчасово рідного.
Світ в Україні сьогодні для кожного різний. Та цього вечора нас усіх об’єднає спільна мрія і спільне бажання, прошепотіле в серці разом із появою першої зірки.
Нехай за святою вечерею звучить тиха молитва про повернення тих, кого чекають.
Нехай за кожним столом буде місце для рідних, які ще в дорозі.
І нехай здійсниться найголовніша мрія — життя під мирним, спокійним небом.
Нехай ця Різдвяна зірка стане знаком надії, віри й незламної єдності.