Українка – місто талановитих і відданих своїй справі людей. Саме вони завжди, навіть зараз, попри скрутні часи, активно працюють задля своєї головної мети – виховання молодого покоління добрим і чесним, розумним, сильним, управним. Працюють керівники секцій, студій, гуртків за інтересами, вкладаючи всю душу, талант і життєвий досвід.
Із плином часу багатьох тренерів уже немає серед нас – Анатолія Олкова, Геннадія Носонова, Віктора Безпалка… Саме на честь пам’яті про Анатолія Анатолійовича Олкова 27 грудня волейболісти Українки за підтримки керівника ВК «Легіон» Єгора Купалкіна-Лугового провели волейбольний турнір серед жіночих команд.
На урочистому відкритті багато теплих слів було сказано про Анатолія Анатолійовича, який знаходив час і для співу (адже довгі роки він був солістом народного чоловічого хору «Терен»), і для тренувань спочатку дорослої, а потім і дитячої волейбольної команди. Знаковим є й те, що знімав турнір на відео його онук – Марк, а пізніше на змагання завітав син тренера – Максим Анатолійович, який і вручив нагороди переможцям.
Боротьба за кубок переможця була досить цікавою – дві команди киянок, досить сильні й добре підготовлені, показали хорошу гру. Вони добряче «поганяли» збірну Українки та Обухова. Волейболістки Українки та Обухова виступили на турнірі не однією збірною, а двома окремими командами, тому непросто їм було протистояти досвідченим киянкам. Але попри все, гра була захопливою: юні вболівальниці з волейбольної секції підтримували дорослих спортсменок і мали чудову нагоду побачити цікавий дорослий волейбол.
Збірна ВК «Легіон» (місто Обухів, кращий гравець – Любов Степаненко) посіла четверте місце, третіми стали українчани (кращий гравець команди – Марія Король), другими – ВК «Фенікс» (місто Київ), а перемогу виборола команда волейбольного клубу «Райффайзен банк Аваль» (столиця). І організаторами, і учасниками турніру було ухвалено рішення зробити ці змагання традиційними. Отже, наступного року на волейбольному майданчику знову зберуться спортсмени, щоб якісною грою вшанувати пам’ять Анатолія Анатолійовича Олкова.