Хто на Хамері, хтось на мопеді,
Хтось на торпеді, я ж на велосипеді.
Кручу педалі, щоб не наздогнали
Й наближаюсь до автомагістралі.
12 квітня відбувся 32 туристичний велопробіг «100 км Поясом Слави за 10 годин», який було присвячено 70-й річниці визволення міста Одеса від фашистських загарбників. Зареєструвалось більше 1500 учасників з близько десяти країн світу, серед яких й активні велосипедисти міста Українка: Олег Букін (виступив під № 955), Роман Рясний (№ 961), Костянтин Ніколаєв (№971), Микола Свізєв виступав для власного задоволення, тому не реєструвався на http://100km.odessa.ua/index.html.
«Дуже приємно, коли вболівальники скандують та усміхаються тобі… Коли діти тягнуть руки, щоб ти дав їм п’ять. А дядькові-велогонщику не важко, не складно… А в дитини стільки радості на обличчі!» ̶ каже учасник Олег.
Кожен учасник, який пройшов дистанцію повністю, отримав на фініші звання зразка 1943 року (в залежності від того, скільки разів уже встиг взяти участь у змаганнях). Хто вийшов на старт перший раз, став рядовим, 2-й ̶ єфрейтором, 3-й ̶ молодшим сержантом, 4-й ̶ сержантом, 5-й ̶ старшим сержантом, 6-й ̶ старшиною, 7-й ̶ молодшим лейтенантом, 8-й ̶ лейтенантом, 9-й ̶ старшим лейтенантом, 10-й ̶ капітаном. Олег, Роман та Костянтин отримали звання рядових у велосипедному війську, медаль та пам’ятний сертифікат про подолання дистанції (з особистим часом: Олег: 3:44 год., Роман: 4.36 год. та Костянтин 5:31 год.).
Навіть дощ не став на заваді перед учасниками змагань. «Було дуже холодно, йшов дрібний дощ, однак усі велосипедисти були дуже доброзичливі та гарно трималися. Кожен мав змогу взяти з собою на старт український прапор та стрічку», ̶ розповів Роман.
Відповідно до Положення змагань у події можна було їхати на велосипедах, скейтах, роликах тощо… Костя згадав, що йому сподобалася організація пробігу, траса була цікавою, з різними рівнями складності, однак найбільше заважала погода (дощ та низька температура): «Морально це вбивало й були навіть думки про сходження з дистанції, але сила волі допомогла доїхати до фінішу. Мене вразила кількість учасників, нереально було побачити ані початку, ані кінця цього великого ланцюжка».
Під час заходу, за словами хлопців, на алеї Слави відчувалася весела бадьорість, урочистий смуток, шаноблива тиша (таке мовчання звучало голосніше тисячі слів), гордість… Море свіжих квітів біля Вічного вогню. Наші учасники розповіли, що в такому заході брали участь вперше. Поки що вони відпочинуть, але надалі моніторитимуть подібні велогонки та будуть займатися спортом з іще більшим інтересом, ніж раніше.
Если друг обидел вас, сел в мотор и выжал газ,
Если лень идти пешком, или лень ползти ползком,
Если на дворе зима, лето, осень и весна –
На семь бед один ответ – выбирай велосипед!
