ПРОТОКОЛ
ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ (СЛУХАНЬ) МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ – ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН М. УКРАЇНКА ОБУХІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
м. Українка «30» квітня 2013р.
Громадські обговорення (слухання) розпочались о 1400 год. в приміщенні палацу культури «Енергетик» за адресою: м. Українка, пр. Дніпровський, 15 А.
Для участі у громадському обговоренні (слуханні) зареєструвались 121 особа всього присутніх 184 особи (63 незареєстровані).
Присутні представники органів районної влади:
– Ткаченко Г.І., заступник голови Обухівської районної ради,
– Каденко Д.О., начальник відділу містобудування і архітектури Обухівської РДА,
– Якименко А.А., головний спеціаліст відділу державного земельного кадастру управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області,
– Власенко А.В., заступник начальника Обухівського міжрайонного управління головного управління Держсанепідемслужби в Київській області
Вступ: Луценко Володимир Петрович: відповідно до рішення № 45 від 28.03.2013 року «Про проведення громадського обговорення (слухань) містобудівної документації – Генерального плану м. Українка» його (Луценка В.П.) призначено відповідальним за організацію громадського обговорення (слухань) та запропонував відкрити захід – громадське обговорення (слухання) – Генерального плану м. Українка з виконання гімну міста.
Луценко В.П. запропонував обрати:
Головуючим громадського обговорення (слухань): Бичкова Олексія Станіславовича, заступника міського голови.
Секретарем громадського обговорення (слухань): Кабана Олександра Миколайовича – начальника відділу ЖК та будівельного контролю виконавчого комітету Української міської ради.
До секретаріату громадського обговорення (слухань): Томашук Юлію Миколаївну – спеціаліста з житлово-комунального господарства, Фадєєву Ларису Іванівну – головний спеціаліст з загальних питань ради.
Президію громадського обговорення (слухань) у складі:
Луценко Володимир Петрович – перший заступник міського голови;
Бичков Олексій Станіславович – заступник міського голови;
Тупицький Михайло Васильович – секретар Української міської ради;
Ткаченко Григорій Іванович – заступник голови Обухівської районної ради;
Гайдук Юлія В’ячеславівна – начальник науково-проектного відділу розвитку стратегії планування, забудови та реконструкції міських і сільських поселень, Головний архітектор проекту, кандидат архітектури;
Онищенко Василь Михайлович – головний архітектор ДП «НДПІ «містобудування»;
Пропозиції та зауваження по пропозиції Луценка В.П. – відсутні.
Головуючий громадського обговорення (слухань) – Бичков О.С. звернув увагу на причини з яких ми розглядаємо зміни до Генерального плану м. Українка:
– з 01.01.2013 року відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за відсутності містобудівної документації будь – які дії в сфері містобудування та земельних відносин – забороняються.
Бичков О.С. зазначив, що 14 червня 2007 року 14 сесією Української міської ради 5 скликання прийнято рішення «Про внесення змін до генерального плану міста Українка».
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України “Про основи містобудування” та Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 555 від 25 травня 2011 р. ми проводимо громадське обговорення (слухання) проекту містобудівної документації – Генеральний план м. Українка. Містобудівна документація виконана на професійному рівні, відповідає вимогам містобудівного законодавства, державних будівельних норм ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень», ДБН Б.1.1-15-2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», Земельного Кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та іншим нормативно правовим актам місцевого та загальнодержавного значення.
Також Бичков О.С. запропонував наступний порядок денний:
1. Презентація проекту Генерального плану м. Українка. Доповідають представники розробника (Державне підприємство науково-дослідний та проектний інститут «містобудування» – начальник науково-проектного відділу розвитку стратегії планування, забудови та реконструкції міських і сільських поселень, Головний архітектор проекту, кандидат архітектури – Гайдук Юлія В’ячеславівна, Чемерис Сергій Анатолійович – головний спеціаліст відділу інженерного обладнання, Манцевич Оксана Сергіївна – головний спеціаліст –економіст, Рассказова Ірина Михайлівна – провідний інженер – спеціаліст з транспорту, Соковніна Нінель Харитонівна – начальник відділу інженерного захисту території та охорони середовища – 40 хв.
2. Відповіді на зауваження та пропозиції подані в письмовому вигляді з 29.03.2013 року по 30.04.2013 року – головний архітектор проекту Гайдук Юлія В’ячеславівна (представники інституту за напрямками) – 10 хв.
3. Відповіді на письмові запитання подані з зали – 3-5 хв. на 1 запитання (відповіді на письмові запити в першу чергу);
4. Потім запитання від мікрофонів – на запитання до 1 хв. на відповідь до 2 хв.
Закінчення заходу о 1600.
На репліку з залу, щодо президії – Бичков О.С. повідомив, що осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування.
Зауваження та пропозиції відсутні.
Бичков О.С. роз’яснив присутнім вимоги ст. 21 Закону України «Регулювання містобудівної діяльності» та Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 555 від 25 травня 2011 р зазначивши, що запитання, пропозиції та зауваження мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно – правових актів (тобто по суті сьогоднішнього зібрання) Запитання, пропозиції та зауваження не по суті не розглядаються. Одночасно звернув увагу присутніх що пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати:
– повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
– юридичні особи, об’єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
– власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях;
– представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;
– народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.
На громадському обговоренні (слуханнях) виступили:
– Гайдук Юлія В’ячеславівна – Головний архітектор проекту містобудівної документації – внесення змін до Генерального плану м. Українка
Доповідач зазначила, що підставою для розробки містобудівної документації внесення змін до Генерального плану м. Українка є рішення чотирнадцятої сесії Української міської ради п’ятого скликання від 14 червня 2007 року «Про внесення змін до генерального плану міста Українка, який розробляється НДПІ містобудування». Одночасно доповідач звернула увагу присутніх на те, що місто Українка має досить складну та неузгоджену функціонально-планувальну структуру, що історично склалася. Основними чинниками, які вплинули на її розвиток, є природні умови – басейни ріки Стугна та Канівського водосховища, великі території багатовікових зелених насаджень, що межують з містом з заходу та північного заходу. Крім того, техногенний чинник – це історично сформований Трипільський промисловий вузол з південного боку міста, який планувально пов’язує Українку з містом Обухів.
На південному заході межа міста проходить вздовж залізничного полотна, огинає території, які належать Київському рибокомбінату, далі по межі міської ради (до Трипільської ТЕС), на південь до межі міста, межа міської ради. Південну частину займає Трипільська ТЕС та деякі підприємства комунального господарства. Зі сходу межа міста сформувалася смугою акваторії Канівського водосховища (400-1300 м від берега до дамби), потім вздовж дамби (на відстані 50-70 м від нових рекреаційних територій до межі міськради) і далі по межі міськради.
З півдня на північний захід територію міста перерізає залізнична колія лінії Київ-Миронівка, яка розмежовує історично сформовані райони міста – Дніпровський (центральноміський) район зі східного боку та Староукраїнський район з Трипільський промисловим вузлом з західного боку від залізничної колії. На даний момент відсутні нормальні транспортні зв’язки, що перешкоджає інтенсивному розвитку територій садибної забудови «Старої Українки». Територія Старої Українки представляє собою невпоряджену структуру садибної забудови, де стара довоєнна садибна забудова змішалась з новими котеджами. Основною проблемою стали забудовані береги заплав Стугни, де зовсім не витримуються прибережні захисні смуги як старою, так і новою забудовою. Крім того, значна кількість садибної забудови території Староукраїнського району знаходяться в санітарно-захисних зонах від підприємств Трипільського промислового вузла та в зонах від існуючих старих кладовищ.
Дніпровський (центральноміський) район, в якому розміщений загальноміський центр з об’єктами обслуговування населення, розташований на березі Канівського водосховища. Він має досить гармонійну упоряджену планувальну структуру багатоквартирної забудови 60-х-80-х рр. ХХ сторіччя.
На північ від центрального міського району розташовані рекреаційні території вздовж Канівського водосховища площею 56 га, де розміщено 6 установ тривалого відпочинку.
Однією із важливих проблем планувальної структури центру, що сформувалась, є розміщення центрального ринку з торговельними рядами вздовж залізничної колії на відстані не більше 5-10 метрів, без витримування нормативних санітарно-захисних зон від залізничної смуги. І ця стихійно сформована торгівельна зона продовжує стрімко зростати.
Розвиток Українки як міста, що має значний ресурсний та природний потенціал, передбачає інтенсивне використання територій в межах міста, реорганізацію, ущільнення промислово-виробничих зон, збереження та відтворення природного комплексу та об’єктів історичної спадщини.
Основними задачами планувальної організації території міста є:
– впорядкування функціонально-планувальної організації території;
– формування зручних комунікаційних та планувальних зв’язків, що поліпшують лінійно-вузлову структуру міста а також транспортну доступність до його структурних елементів;
– комплексна організація системи центрів міста (загальноміського, центрів мікрорайонів та груп житлових кварталів), створення спеціалізованих центрів (спеціалізація передбачається відповідно до перспективних функцій, наданих місту Генеральною схемою планування території України та «Концепцією схеми планування території Київської області»);
– максимальне збереження домінуючого статусу природного середовища в структурі міста, як основного елементу його архітектурно-просторової організації.
В основу розробки перспективного розвитку території міста Українки покладені наступні принципи містобудування:
– створення чіткого функціонального зонування;
– розробка планувальної структури, що в змозі задовольнити оптимальні умови проживання: високий рівень інженерного облаштування, озеленення, обслуговування, зручні транспортні зв’язки з місцями прикладення праці та відпочинку;
– раціональне використання міських земель, зокрема земель непридатних в інженерно-будівельному відношенні;
– створення архітектурно-планувальної структури, що забезпечує виразне об’ємно просторове рішення житлової та громадської забудови;
– оздоровлення міського середовища за рахунок реалізації містобудівних та інженерних заходів (гідротехнічних заходів, виведення із сельбищної зони шкідливих підприємств, створення санітарно-захисних зон, організація санітарної очистки міста);
– виділення в межах міста територій пріоритетного розвитку.
З метою створення раціональної планувальної структури міста передбачається зонування території з виділенням наступних функціональних зон за видами переважного використання: сельбищної; виробничо – комунальної; зони зовнішнього транспорту; ланшафтно-рекреаційної.
Генеральний план міста Українка в зв’язку з дефіцитом територіальних ресурсів передбачає адміністративно-територіальний перерозподіл та розширення меж міста за рахунок міських резервів, приміських та селищних територій, які належать до Української міської ради, зміну статусу цих містобудівних новоутворень. Тому до міських територій, які історично склалися (907,5 га), додаються приміські території з складними інженерно-будівельними умовами, з землі рекреаційного використання на схід від дамби та лісовим масивом (до Обухівського лісового заказника). Загальна площа м. Українки складе 1 485,1 га.
Територія міста за функціональним призначенням та характером використання поділяється на:
сельбищну, до якої входять райони багатоповерхової забудови історичної частини міста з загальноміським центром, райони садибної та котеджної забудови в селищах Стара Українка, Шиловщина.
виробничо-комунальну, до складу якої входять Трипільська ТЕС, вантажний порт, підприємства комунального господарства, складські приміщення та бази будівельних організацій, а також зовнішній транспорт, малі підприємства та санітарно-захисна зона промислових підприємств;
ландшафтно-рекреаційну, яка складається з лісових масивів та лісогосподарських підприємств, водних просторів у межах забудови та водогосподарських підприємств, Обухівського лісового та Козинського заказників та земель зон відпочинку.
Генеральним планом передбачено три напрями розвитку міста: північно-східний та східний напрямок освоєння нових територій, в бік Канівського.
Розвиток міста в північно-західного напрямку від центру міста передбачається освоєння під багатоквартирну забудову лісового масиву площею до 47 га. Дана територія на сьогоднішній час зайнята багатовіковими зеленим насадженнями, але Рішеннями Київської обласної та Обухівської районної ради вона вже відведена під забудову. Необхідна зміна цільового призначення використання даних земель. На території нового житлового масиву «Українка-Північна», обмеженого річкою Стугною, відводом залізниці та дорогою Київ-Українка, передбачається розміщення кварталів багатоквартирної житлової забудови (9-16 поверхів), кварталів садибної та зблокованої забудови (таунхаузи), громадського центру району з об’єктами обслуговування населення та закладів освіти відповідно до містобудівних розрахунків.
Розвиток в західному напрямку першочергово передбачає упорядкування сучасної садибної забудови селищ Стара Українка, Шиловщина та вздовж вулиці Комарова за рахунок зменшення площі водної поверхні внутрішніх озер шляхом намиву та рекультивації ділянки навколо озера, яке знаходиться поблизу кооперативних гаражів та розміщення на ній садибної забудови (“Стугна”).
Взагалі, багатоповерхову забудову намічено було завершити на першочерговий період в Дніпровському районі за рахунок ущільнення території та Сосновому районі на нових майданчиках площею в 10,0 га.
На проектний період в межах сельбищної зони передбачається завершення формування загальноміського центру, який розташований візуально в самому центрі міста в районі площі Рад і об’єднаний з парковою та спортивною зонами, на місці оздоровчого табору “Супутник”, табору відпочинку КПІ та бази відпочинку міськвиконкому в єдиний культурно-видовищний та спортивно-рекреаційний центр. ДПТ паркової зони розроблений інститутом в 1998 році.
Виробнича зона зосереджена в одному планувальному районі Промисловому – Трипільський промисловий вузол, і розвиток її передбачається тільки в існуючих межах за рахунок ущільнення та реконструкції існуючої забудови. Необхідна організація та впорядкування санітарно-захисної зони від Трипільської ДРЕС, а саме винос садибної забудови та садових товариств, що межують на півночі з Трипільським промисловим вузлом, ця територія складає приблизно 94 га. На цих звільнених від житлової забудови територіях, в СЗЗ від Трипільської ДРЕС, передбачається розміщення комерційних (об’єкти торгівлі) промислових об’єктів ІV-V класу шкідливості – комунальних підприємств, складів, об’єктів обслуговування автотранспорту (АЗС, СТО). Крім того, за рахунок реконструкції існуючих очисних споруд Українського ВКП на півдні міста, передбачається будівництво сміттєпереробного заводу на території площею 1,5 га. Санітарно-захисна зона від нового заводу, яка складе 500 метрів, не буде перевищувати існуючу СЗЗ від Трипільської ДРЕС.
Розвиток ландшафтно-рекреаційної зони передбачається паралельно з розвитком сельбищної території.
Крім згаданої раніше паркової зони передбачається розвинути пляжну зону вздовж річки Козинка та передбачити розвиток території яхт-клубу “Стугна” за рахунок намиву коси. Крім того, місто зацікавлене у створенні нової Марини в затоці Канівського водосховища з новими причалами для яхт та комплексом об’єктів обслуговування.
Манцевич О.С. – головний спеціаліст –економіст
Зазначила, що демографічний прогноз Української міської ради розроблявся за двома варіантами – реалістичним та оптимістичним. За першим варіантом населення Української міської ради складатиме – 31,0 тис. чол., за оптимістичним відповідно – 34,9 тис.чол. Згідно проектних рішень на розрахунковий строк (2031 р.) населення Української міської ради складатиме 34,9 тис. чол.
м Українка – згідно демографічного прогнозу населення міста збільшиться з 24 тис.чол до майже 35,0 тис. Це збільшення відбудеться за рахунок механічного приросту населення. Також збільшення чисельності населення відбуватиметься за рахунок обсягів житлового будівництва, що спостерігається майже у всіх містах-супутниках м. Києва.
Житловий фонд міста за рахунок обсягів житлового будівництва збільшиться з 331,0 тис м2 до 1382 тис м2. Забудова складатиметься переважно з багатоповерхової забудови до 16 поверхів. Також в межах міста Українка пропонується незначна кількість будівництва садибної забудови з розміром ділянок до 0,1 га. В межах міста є ділянки, що попадають в санітарно-захисну зону від Трипільської ТЕЦ – тому проектом пропонується винесення житлового фонду в розмірі 274 буд на першу чергу та забезпечення населення житлом.
Для забезпечення потреб населення об’єктами культурно-побутового обслуговування в межах м Українка проектом пропонується будівництво дитячих дошкільних установ на території ділянок житлового будівництва та загальноосвітніх шкіл. Будівництво об‘єктів соціально-гарантованого мінімуму населення передбачається за кошти забудовників на правах пайової участі. Також в межах міста пропонується створення комфортного клімату для мешканців міста та дозвілля населення – завдяки розміщення в місті торгівельно-розважальних комплексів, спортивно-розважальних комплексів, яхт клуб тощо.
Соковніна Н. Х.- начальник відділу інженерного захисту території та охорони середовища зазначила, що мешканці міста знають краще проблеми міста, але вона хотіла б роз’яснити, як можливо їх (проблеми) мінімізувати. Нінель Харитонівна зазначила, що прибережна захисна смуга для р. Стугна, як для середніх річок відповідно Водного кодексу України становить 50 м. Також проблемою міста є санітарні зони Трипільської ТЕС та асфальтобетонного заводу на території Обухівського райДУ та золошлаковідвали, які мають біля 70 відсотків викидів в атмосферу. Санітарно захисна зона яких становить 1000 метрів. Вирішенням даної проблеми є реконструкція даних підприємств згідно нових технологій та зменшення санітарно-захисних зон. На даний час планується реконструкція золовідвалів ТЕС.
Великою проблемою є існуючі кладовища санітарно-захисна зона яких є 300 м та лише коли закриється кладовище через 25 років санітарно-захисна зона може бути зменшення до 100 м.
Територія міста захищена дамбою та існуючим намивом від паводків.
Доповідач зазначила, що неможливо допустити проходження кільцевої дороги по території міста та зазначила що в місті існує дефіцит території для розвитку міста. Одним з варіантів розвитку міста є риборозвідні ставки.
Рассказова І.М. – провідний інженер – спеціаліст з транспорту проінформувала – пасажирські та вантажні перевезення міста Українки по всіх видах сполучення обслуговує транспортний комплекс, інфраструктура якого складається із споруд та обладнання залізничного, автомобільного, річкового транспорту, мережі автомобільних шляхів, магістральної вуличної мережі міста та мережі міського масового пасажирського транспорту.
До м. Українки підходять автомобільні дороги загального користування державного та місцевого значення. В зоні впливу міста автомобільні дороги місцевого значення зв’язують магістральну мережу міста з автомобільними дорогами державного значення. Основною автомагістраллю є національна автомобільна дорога Н-01 Київ – Знам’янка до якої з північного боку підходить регіональна автодорога Р-01 Київ – Обухів та зі сходу регіональна автодорога Р-19 Фастів – Митниця – Обухів – Ржищів – Канів. Дороги державного і місцевого значення забезпечують зв’язки міста Українки зі столицею та районним центром (м. Обухів).
На сьогоднішній день значна частина транзитного транспорту проходить через центр міста Українки, по вулицям Київській та Юності.
Пасажирські перевезення у міжміському та приміському сполученнях обслуговуються автобусною станцією III класу, що розташована за адресою: вул. Юності, 4 та підпорядкована ДП «Київпассервіс». Основним перевізником є ТОВ «Обухівтранс», яке обслуговує 6 приміських та 2 міжміські маршрути, що проходять через м. Українка.
Масовий пасажирський транспорт в м. Українка відсутній. Міські перевезення пасажирів здійснюються за рахунок двох приміських маршрутів №3, №313 лінії руху яких проходять по вул. Київський, Юності та просп. Дніпровському та приватним легковим автотранспортом. Протяжність ліній руху автобусу в межах міста становить 9,3 км. Щільність автобусної мережі в межах міста становить 0,8 км/км2.
Через м. Українка проходять колії електрифікованої залізничної лінії Київ-Московський – Миронівка. В межах міста розміщена станція Трипілля-Дніпровське та зупиночний пункт Стугна.
Вантажний річковий порт використовується, в основному, для обслуговування Трипільської ТЕС (вугілля та щебінь) та вивозу піску для Києва – близько 1600 тис. тон в рік. Доцільним би було розташування в районі вантажного порту Трипільської ТЕС Київського вантажного річкового порту. В м. Українка також функціонують річкові пасажирські причали для прогулянкових катерів.
Магістральна вулична мережа м. Українки має чітко виражені напрямки на північний захід, захід та південь, які переходять до зовнішніх доріг місцевого значення, що зв’язують місто з основними напрямками на м. Київ, Обухів, Трипілля, з виходом на основну автомагістраль державного значення – національну дорогу Н-01 Київ – Знам’янка.
Основу структури вуличної мережі м. Українки складають магістральні вулиці, основними з яких є:
– вул. Київська – є однією з головних вулиць міста, що має вихід на регіональну автомобільну дорогу Р-01 Київ – Обухів та забезпечує зв’язок центру м. Українки зі столицею. Протяжність в межах міста становить – 0,85 км, та 7,1 км в межах міської ради;
– Дніпровський проспект – є продовженням вул. Київської в напрямку до Канівського водосховища та вздовж нього з виходом на вул. Юності. Протяжність в межах міста становить – 1,6 км;
– вул. Юності – є продовженням вул. Київської в напрямку до автовокзалу, і далі вздовж залізничної лінії до межі міста з виходом на місцеву автомобільну дорогу на Трипілля. Протяжність в межах міста становить – 3,35 км;
– вул. Південна – проходить містом в напрямку півдня від вул. Юності через тунель під залізницею, та зв’язує центральну частину міста з промисловою зоною. Протяжність в межах міста становить – 1,9 км;
– вул. Промислова – проходить територією міста від вул. Юності в західному напрямку вздовж території Трипільської ТЕС. Має вихід на національну автомобільну дорогу Н – 01 та забезпечує зв’язок між Українкою та районним центром – м. Обуховим. Протяжність в межах міста становить – 3,5 км, та 5,2 км в межах міської ради.
Магістральна мережа міста має перетини із залізничними коліями, в місцях перетину функціонують тунель та охороняє мий переїзд.
Загальна протяжність магістральних вулиць по місту Українка становить 11,25 км, щільність – 0,95 км/ км2. Загальна протяжність магістральної мережі по міській раді Українки становить 19,15 км, щільність – 0,98 км/ км2.
На сьогоднішній день значна частина транзитного транспорту проходить через центр міста, що призводить до перевантаження магістральної мережі, технічний стан якої не відповідає нормативним вимогам (ширина проїзної частини основних магістральних вулиць становить від 6,0 до 12,0 м). У наслідок стрімкого росту рівня автомобілізації протягом останніх років, поєднання транзитних та міських транспортних потоків, практично повністю вичерпано ресурсні можливості вулично-дорожньої мережі міста. Наслідком цього є значне погіршення умов руху, екологічної ситуації в місті та збільшення кількості ДТП. На розрахунковий період генерального плану, буде вичерпано пропускну здатність основних магістральних вулиць, що потребує розвитку (будівництво нових вулиць) і реконструкції вулично-дорожньої мережі в цілому по місту.
За звітними даними Обухівського РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області на 13.04.2012 року в місті Українка зареєстровано 3928 транспортних засобів:
легкових автомобілів – 3520 одиниць;
вантажних автомобілів – 408 одиниць;
Рівень автомобілізації становить 162 автомобіля на 1000 мешканців.
Генпланом передбачені проектні рішення, які направлені на удосконалення та подальший розвиток транспортної інфраструктури м. Українка.
Згідно Концепції створення та функціонування національної мережі транспортних коридорів в Україні, «Генеральної схеми планування території України», «Концепції територіального розвитку Київської області» та матеріалів генерального плану м. Києва розробленого до 2025 року передбачено будівництво великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва. Розпорядженням Кабінету міністрів України № 326-р від 22.02.2008р. схвалено, (погоджений протоколом Київської облдержадміністрації від 17.07.2007р.) генеральний напрямок проходження великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, що розроблений ДП «Укрдіпродор» в 2007 році.
Відповідно розпорядження Кабінету міністрів України № 326-р від 22.02.2008р генеральний напрямок проходження великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва в межах Обухівського району визначено по околицям сіл Великі Дмитровичі, Таценки, Плюти та Старі Безрадичі та згідно із передпроектною документацією ДП «Укрдіпродор» проходження траси кільцевої дороги в межах Обухівського району передбачено по землям Української міської ради з будівництвом мостового переходу через р. Дніпро Варіант № 2 на Схемі зовнішнього транспорту). По даному варіанту було отримано зауваження від Державного комітету України по Водному господарству Дніпровського басейнового управління водних ресурсів в якому було зазначено, що мостовий перехід в районі м. Українки необхідно винести за межі смуги відведення насосної станції та паводкового водоскиду захисного масиву «Конча – Заспа». Також проходження траси кільцевої дороги намічено по території перспективного розвитку житлової забудови м. Українки – Українка – 2 та с. Плюти, що виключає подальший розвиток зазначених населених пунктів. Варіант проходження траси кільцевої дороги по землям Української міської ради в тунелі, був запропонований фахівцями, як альтернативний.
При розробці «Концепції територіального розвитку Київської області» та Містобудівного обґрунтування Київської кільцевої дороги фахівцями НДПІ «Містобудування» було запропоновано наступні варіанти проходження траси в межах Обухівського району:
– траса після проходження між селами Дмитровичі та Безрадичі проходить по межі Української міської ради та межі смт Козин, перетинає Канівське водосховище, далі проходить з південного боку с. Проців в напрямку до автодороги Бориспіль – Бровари (Варіант №1 на Схемі зовнішнього транспорту);
– від смт Глеваха (на південь від селища) до с. Бугаївка зі східного боку, потім проходження траси передбачено вздовж лінії ЛЕП (південна межа м. Обухів) в напрямку до с. Витачів і далі з північного заходу від села траса перетинає Канівське водосховище (Варіант №3 на Схемі зовнішнього транспорту).
Враховуючи перспективи розвитку м. Українки, с. Плюти, та доцільність вирішення питання щодо проходження кільцевої дороги навколо м. Києва, в межах Обухівського району проектом генерального плану м. Українка передбачено проходження траси за Варіантом №3.
Автомобільний транспорт
Поява нових ділянок житлового будівництва, розвиток магістрально – вуличної мережі та підвищення пропускної спроможності магістральних вулиць сприятиме розвитку та покращенню роботи приміського та міського пасажирського транспорту. На розрахунковий строк, додатково до існуючих, лінії руху автобусу пройдуть по наступним вулицям: Проектній – 1, Проектній – 2 та Проектній – 3 (див. «Схему транспорту»), що в свою чергу передбачає організацію та облаштування в м. Українка мережі зупинок для автобусів приміського сполучення.
На розрахунковий строк довжина ліній руху автобусу по осі вулиць в межах міста становитиме – 15,3 км. Щільність автобусної мережі в межах міста становитиме 1,1 км/км2.
Ірина Михайлівна також зазначила, що в м. Українка в основному передбачаються житлові вулиці.
Чемерис С.А. – головний спеціаліст відділу інженерного обладнання – проінформував присутніх про сучасний стан інженерні мережі та про проектні рішення, а саме про:
електричні мережі – електропостачання споживачів м. Українкиздійснюється по електричних мережах 10 кВ від РУ-10 кВ власних потреб Трипільської ТЕС, села Плюти по електричних мережах 10 кВ від РУ-10 кВ існуючої електропідстанції 35/10 кВ «Дачна», розташованої в смт. Козин.
Електричні мережі 10 кВ та 0,4 кВ по місту Українка виконані переважно кабельними лініями в с. Плюти – повітряними лініями. В зв’язку з повною завантаженістю існуючих кабельних ліній 10 кВ, по яких передається електроенергія споживачам містаУкраїнка та с. Плюти, виникає питання удосконалення схеми електропостачання міста з метою збільшити надійність електропостачання.
Споживачами електроенергії м. Українкає: підприємства різних галузей народного господарства та промислового виробництва: електроенергетика, деревообробна, будівельних матеріалів, сільське та лісове господарство, торгівля, громадське харчування, медичне обслуговування, комунально-побутові споживачі та багато інших споживачів.
У зв’язку з очікуванням збільшення житлового фонду за рахунок передбачуваного в проекті нового будівництва житлових будинків, забезпечення більшої комфортності житла, зростання потужності промислових та виробничих підприємств збільшиться споживання електроенергії та потужності.
Для надійного забезпечення, в перспективі зростаючих потреб міста Українки та с. Плюти в електроенергії та потужності, враховуючи неспроможність досягти цього по існуючих кабельних лініях 10 кВ, які відходять від РУ-10 кВ Трипільської ТЕС та згідно схеми перспективного розвитку електричних мереж 35-110 кВ Київської області на період 2012-2031р., розробленого інститутом “Укренергомережпроект”, даним проектом пропонуєтьсяна період І черги:
Будівництво на території міста (мікрорайон «Українка-2») ПС-110/35/10 кВ «Плюти-2» на два трансформатори, потужністю по 40 МВА.
Підключення проектної ПС-110/35/10 кВ «Плюти-2» на напрузі 110 кВ здійснити по двох лініях 110 кВ від Трипільської ТЕС.
Підключення існуючої ПС-35/10 кВ «Сосновий бір» на напрузі 35 кВ здійснити по двох лініях 35 кВ від проектної ПС-110/35/10 кВ «Плюти-2».
Заміна, у межах існуючої забудови, повітряних ліній ПЛ-35 кВ „Обухів – Дачна” та „Обухів-Собі” на кабельні КЛ-35 кВ.
Будівництво в необхідній кількості РП-ТП10/0,4кВ, ТП-10/0,4 кВ та ліній 10 кВ до них від проектної ПС -110/35/10 кВ “ Плюти-2”.
Охоронна зона від повітряних ліній ПЛ-110 кВ – 20м, від ПЛ-35 кВ – 15м, від ПЛ-10 кВ -10м по обидві сторони лінії від крайніх проводів.
Підключення до електричних мереж вирішується при подальшому проектуванні, згідно технічних умов енергопостачальної організації.
Положення підстанцій та траси ліній електропередачі показано на схемі.
Газопостачання – місто Українка споживає природний газ з 1994 року.
Газопостачання міста здійснюється від розподільчої мережі магістрального газопроводу навколо м. Києва через ГРС “Конча-Заспа” – ГРС “Безрадичі”, ГРС “Обухів”.
Від ГРС “Обухів” прокладено 2 нитки газоводу виокого тиску (Ру-1,2 МПа) Ø 1000 мм – до ГРП Трипільської ТЕС та до ГРП “Розкопана”.
Від ГРП “Розкопана” по розподільчим газовим мережам високого (0,6 МПа) і середнього тисків (0,3 МПа) через систему ГРП, ШРП та КБРТ газопостачаються промислові, комунально-побутові підприємства м. Українка, жителі багатоквартирної забудови Дніпровського району, садибної забудови Старо-Українського району, котеджної забудови в гирлі р. Стугна.
Всі житлові райони міста мають розгалужену мережу газопостачання.
Процент газифікації існуючого житлового фонду міста – 100%.
Природним газом м. Українка забезпечене. В підвідних газопроводах потреби не має.
Онищенко В.М. – головний архітектор ДП «НДПІ «містобудування» подякував громаді за надану можливість презентації роботи та зауважив, що спеціалісти надіються на конструктивно розмову. Також Василь Михайлович зазначив, що за відсутності містобудівної документації жодного рішення не може бути прийнято.
Бичков О.С. запропонував надати слово Гр. О.Б. який надав свої пропозиції у письмовому вигляді на 19 аркушах по 9 напрямках (вхід 313/0/2-13 від 24.04.2013 року).
Гр. О.Б. зазначив, що в 2005 – 2006 роках розглядалися варіанти проходження великої кільцевої дороги м. Києва, яка є неприйнятною для нашого міста. Вважаю, кільцеву дорогу міста Києва потрібно добудувати ту що сьогодні існує. Не потрібно будувати кільцеву дорогу як таку. Існує придніпровська магістраль Київ – Канів – Черкаси – Дніпропетровськ.
Генеральний план м. Українка потребує корегування в частині багатоповерхової забудови на території прилеглій до р. Стугна, а також необхідно переглянути плани будівництва перспективної автодорожньої інфраструктури міста.
Проходження автодороги повз залізницю зі сторони кладовища призведе до вирубки під нову дорогу полоси основного лісу та необхідності буде вирівнювання під нову дорогу місцевісті. А там на наданий час земляні пагорби, вкриті лісом, закривають вигляд на кладовище.
Головним інфраструктурним об’єктом є міст через р. Стугна в районі існуючого залізнично – дорожнього мосту. Я пропоную розмістити його приблизно на 50-70 м нижче по течії річки.
Міст через річку – це дорогий в фінансовому плані об’єкт довжиною більше 110 м.
Чому б не розглянути можливість будівництва спільного залізничного та автомобільного мосту.
Дорогу пропоную провести по кладовищу, як в м. Житомир.
Щодо розвитку Українки за Стугною, в основному збільшення населення нашого міста відбувається за рахунок приїжджих. Пропоную запланувати будівництво від Стугни по наростаючій поверховості: від Стугни – дитячі садки, соціальна інфраструктура, потім малоповерхова забудова, яка поступово переросте у багатоповерхову.
З даних матеріалів не зрозуміло яким чином буде організовано збір та фільтрацію дощових та талих вод в районі Української районної лікарні.
Пропоную також розглянути можливість реконструкції нашого громадського торгівельно-розважального центру (ПК «Енергетик», спорт комплекс, готель, тощо).
Гр. О.Б. зазначив, що Українка за Стугною (Українка -2) має обов’язково бути, але необхідно збільшити прибережні зони більше ніж 50 м., одночасно Олег Борисович запропонував не розширяти існуюче міське кладовище.
Правий берег р. Стугна обмежити будівництвом існуючими житловими будинками для черговиків Трипільської ТЕС та дитячим садком.
Відповідь:
Рассказова І.М. – зазначила, що масштаб, в якому розробляється містобудівна документація, не дозволяє чітко зазначити місце проходження дороги та мостового переходу. Для будівництва буде розроблятися відповідна документація з актами вибору земельної ділянки для будівництва дороги та моста.
Гайдук Ю.В. – зазначила, що житлова вулиця по праву сторону р. Стугни необхідна, як пожежний проїзд згідно пожежних норм.
Запропоновано розширити існуюче кладовище, в зв’язку з обмеженою територією.
Запроектовані дороги необхідні для обслуговування запроектованих мікрорайонів.
Також, Юлія В’ячеславівна зазначила, що пропозиції громади можуть бути враховані на наступних стадіях проектування при розробці детального плану території.
Бичков О.С. зачитав зауваження та пропозиції подані мешканцями міста та депутатом Верховної ради протягом місяця з 28.03.2013 року по 30.04.2013 року:
від Гр. Т.М. (вхід №656/0/1-13 від 29.04.2013р.) (голови кооперативу «Стугна»), яка запропонувала врахувати будівництво в районі вул. Будівельників наступних об’єктів – дитячий садок, спортивний майданчик, прогулянкову зону, сучасну проїзну дорогу та сучасний паркінг.
від народного депутата України Бондарева К.А. (вхід №645/0/1-13 від 26.04.2013р.) – виконувати вимоги Закону України «Про охорону навколишнього середовища». По правому берегу р. Стугна обмежити розміщення будь-якої забудови не пов’язаної з відпочинком людей на відстані не менше, як 300 м. Заборонити розміщення дороги по правому берегу р. Стугна.
По лівому берегу р. Стугна обмежити розміщення будь-якої забудови не пов’язаної з відпочинком людей на відстані не менше, як 300 м. Дозволити внести в проект містобудівної документації будівництво по лівому березі р. Стугна автомобільної дороги.
від громадян: Гр. С.О. Гр. О.А (вхід №287/0/2-13 від 18.04.2013р.) Гр. О.А (вхід №323/0/2-13 від 25.04.2013р.), Гр. С.П. (вхід 327/0/2-13 від 25.04.2013р.), Гр. А.П. (колективна № 331/0/2-13 від 26.04.2013р.), Гр. Н.М. (колективна вхід №332/0/2-13 від 26.04.2013р.), Гр. С.О. (колективна вхід. №334/0/2-13 від 26.04.2013р.), Гр. Л.М. (вхід №337/0/2-13 від 26.04.2013р.), Гр. С.О. (вхід №335/0/2-13 від 26.04.2013р. – колективна), Гр. О.Є. (вхід №297/0/2-13 від 22.04.2013 р.), Гр. С.П. (вхід №327/0/2-13 від 25.04.2013р), Гр. В.А. (вхід №340/0/2-13, 343/0/2-13, 342/0/2-13, 341/0/2-13 від 29.04.2013 року -колективні) – щодо виконання вимог Закону України «Про охорону навколишнього середовища». По правому берегу р. Стугна обмежити розміщення будь-якої забудови не пов’язаної з відпочинком людей. Заборонити розміщення дороги по правому берегу р. Стугна.
По лівому берегу р. Стугна обмежити розміщення будь-якої забудови не пов’язаної з відпочинком людей на відстані не менше, як 100 м.
Бичков О.С. запропонував зазначені пропозиції передати розробнику містобудівної документації для можливого їх врахування. Представник інституту Онищенко В.М. прийняв дані пропозиції та зауваження для розгляду.
Бичков О.С. запропонував перейти до пропозицій та зауважень поданих у письмовому вигляді які виникли сьогодні під час обговорення та зачитав їх:
Гр. О.Ю. – що зроблено генеральним планом м. Українка щоб не проходила «Окружна дорога» м. Києва по території Українка?
Відповідь: Тупицький М.В. – голова громадського комітету по віддаленню кільцевої дороги звернув увагу що всі мешканці міста проти окружної дороги. Повідомив, що громадою проведено референдум по віддаленню окружної дороги. Зазначив, що генпланом Києва передбачено будівництво кільцевої дороги та очисних споруд на території Української міської ради. Михайло Васильович зазначив, що громада неодноразово зверталася до всіх державних органів влади та міжнародних організацій. Одночасно Михайло Васильович поінформував, що вся земля була роздана попередньою обласною та районною владами під особисте селянське господарство. Михайло Васильович запропонував підтримати запропонований Генеральний план міста Українка в якому відсутня кільцева дорога міста Києва.
Гр. М.М. – чи узгоджували Ви Генеральний план міста з містом Києвом, адже вони планують у нас розмістити очисні споруди, кільцеву дорогу?
Відповідь: Гайдук Ю.В. – юридично, якщо Генеральний план міста Українка буде затверджено раніше ніж Генеральний план міста Києва, то Київ повинен буде враховувати рішення Генерального плану м. Українка та погоджувати розміщення своїх об’єктів з громадою міста тому, що дана містобудівна документація буде законною.
Гр. І.Д. – як на території рибного господарства ви побудуєте багатоповерхову забудову?
Відповідь: Гайдук Ю.В. – дана пропозиція виникла оскільки дана територія використовується лише частково та даний масив передбачений на перспективу, оскільки згідно демографічної прогнозу нам потрібно забезпечити населення житлом.
Гр. Т. – чому не зробити єдиний Генеральний план села Плюти та міста Українка?
Відповідь: Гайдук Ю.В. – тому, що дані населенні пункти є окремими адміністративними одиницями тобто окремими юридичними особами.
Гр. І.С. – навіщо будувати два нових мости на р. Стугна?
Відповідь: Рассказова І.М.. перший міст поряд з залізничним з’єднує основну магістраль, другий міст запланований на модель розвитку міста, тобто далеку перспективу та з’єднує вул. Приозерну, яка історично існувала та була роз’єднана під час зміни напрямку русла р. Стугна.
Гр. Д. – на підставі чого ви розміщуєте багатоповерхову забудову на місці лісу?
Відповідь: Гайдук Ю.В. – звертаю Вашу увагу, що згідно інвентаризації земель Української міської ради, на території лівого берега р. Стугна є державні акти на право власності на землю під особисте селянське господарство – тобто при наданні Державних актів землі були вилучені із земель лісового фонду, також згідно демографічної прогнозу нам потрібно забезпечити населення житлом. Тому нами запропонована багатоквартирна забудова із об’єктами соцкультпобуту.
Бичков О.С. запропонував надати слово громадянам від мікрофонів.
Запитання: Гр. О.Л. на схемах Генерального плану міста я не бачу своєї земельної ділянки, якою законно користуюся?
Відповідь: Гайдук Ю.В. – магазин тут нанесений, але в масштабі 1:2000 це не зовсім видно там нанесена територія виділена кольором.
Запитання: Гр. Г.М. Чи планується в м. Українка розмістити об’єкти соціальної інфраструктури культурного відпочинку?
Відповідь: Гайдук Ю.В. – так, як ви бачите на схемах це територія існуючої набережної міста та територія Українка-2. Там заплановані фізкультурно-оздоровчо- торгівельні комплекси та концертний зал, а також окремі нові об’єкти в нових житлових масивах
Запитання: Гр. О.Б. Що з берегоукріпленням?
Відповідь: Гайдук Ю.В. в місті Українка існують гідротехнічні споруди – бетонна набережна р. Дніпро. Для організації набережної з благоустроєм території в проекті пропонується організація (будівництво) гідротехнічних споруд.
Луценко В.П. – звернув увагу, що протягом місяця всі громадяни мали можливість надати свої пропозиції та зауваження. Також сьогодні організовано громадське обговорення (слухання) для ознайомлення та роз’яснення незрозумілих питань. Володимир Петрович зазначив, що обґрунтовані зауваження будуть враховані замовником та розробником, та надані відповіді заявникам і у разі необхідності може бути створена погоджувальна комісія.
Бичков О.С. – порядок денний нашого громадського обговорення (слухань) проекту Генерального плану м. Українка згідно регламенту вичерпано. Вважаю ми попрацювали плідно. Отже, за підсумком (пропозицій та зауважень), можна зазначити, що громадське обговорення (слухання) містобудівної документації – Генеральний план міста Українка з урахуванням обґрунтованих зауважень відбулися.
Громадське обговорення (слухання) містобудівної документації – Генеральний план м. Українка пропоную закрити виконанням гімну міста Українка.
Прозвучав Гімн міста Українка.
Головуючий громадського обговорення (слухань): О.С. Бичков
Секретар громадського обговорення (слухань): О.М. Кабан
Члени секретаріату:
Ю.М. Томашук
Л.І. Фадєєва