Малий та середній бізнес спрямував до місцевої казни 1,6 млрд грн єдиного податку
Як повідомила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова, з початку року малий та середній бізнес забезпечив місцеву казну сумою 1,6 млрд грн єдиного податку. За наданою інформацією, приріст надходжень складає 20% або 271 млн грн у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Найбільші суми єдиного податку сплатили підприємці Бучанського району – 487 млн грн, Білоцерківського та Броварського – 262 та 224 млн грн відповідно.
Фізичні особи – підприємці збільшили сплату єдиного податку на 25%, сплативши до бюджетів громад 1,3 млрд грн. Цей показник на 251 млн грн перевищує суму, що надійшла у відповідному періоді 2020 року. Юридичні особи (ІІІ група) поповнили місцеву казну сумою у 174 млн грн, що на 20% або майже 30 млн грн більше, аніж у січні-липні торік. Своєю чергою сільгоспвиробники-спрощенці забезпечили бюджетам 96 млн грн з початку року.
Нагадуємо, що до реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності платника єдиного податку.
У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1 – 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви. При цьому нормами ПКУ не визначені терміни внесення змін до реєстру платників єдиного податку у разі зміни відомостей про види господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої груп.
Для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, внесення змін до даних в реєстрі платників єдиного податку щодо видів господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої групи, здійснюються в день подання платником відповідної заяви, тобто в термін, визначений п. 299.8 ст. 299 ПКУ.
Звертаємо увагу, що у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності – п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Маєте запитання щодо одноразового добровільного декларування? Телефонуйте!
Першого вересня розпочинається кампанія одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб.
Для якісної імплементації Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» та консультування платників податків Державна податкова служба визначила кваліфікованих фахівців Головного управління ДПС у Київській області, які забезпечуватимуть зворотний зв’язок з платниками за напрямами адміністрування податків, обслуговування платників, функціонування ІТ забезпечення та комунікації.
Номери телефонів у вкладенні:
Додаткові матеріали
Визначення звичайної ціни при нарахуванні податкових зобов’язань по товарах, які обліковуються на дату анулюванням реєстрації платника ПДВ
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що згідно з нормами Податкового кодексу України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту при їх придбанні, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, та такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.
Якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, то звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.
Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.
Згідно з п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ ринкова ціна – ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах;
Отже, платник податку, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковуються товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за цими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, яка відповідає рівню ринкових цін за правилами, визначеними п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
З метою отримання переліку офіційних джерел, які містять інформацію про ринкові ціни необхідно звернутися до:
– Міністерства економіки України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної цінової політики та формування державної політики з контролю за цінами;
– державних органів статистики, до яких згідно з ст. 11 Закону України від 17 вересня 1992 року № 2614 «Про державну статистику» зі змінами й доповненнями відносяться:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;
функціональні органи державної статистики – підприємства, установи та організації, які знаходяться у сфері управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Як платнику отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати ЄВ?
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733.
Для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
– у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган).
– в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Звертаємо увагу, що вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє шляхом вибору відповідної електронної форми документа.
Заява повинна містити, зокрема:
– обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та
– найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.
Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого подано Заяву.
Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету.
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Екологічний податок: платники податку та об’єкти оподаткування
Платники податку
Платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
– викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
– скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
– розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
– утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
– тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:
– до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства – виробника такого джерела;
– здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами.
Не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів.
Не є платниками податку за розміщення відходів суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину.
Не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Об’єкт та база оподаткування
Об’єктом та базою оподаткування є:
– обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
– обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
– обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
– обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
– обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.
Ставки податку встановлені у гривнях за 1 тонну відходів на кожен вид забруднюючої речовини (ст. 243-248 ПКУ).
Податкові агенти при справлянні туристичного збору
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що перелік податкових агентів туристичного збору визначений п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради ОТГ, створеної згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
– юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, ФОП, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
– квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
– юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Звертаємо увагу, що перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради або ради ОТГ.
Суб’єкти господарювання не мають право застосовувати реєстратори розрахункових операцій, не включені до Державного реєстру РРО
Головне управління ЛПС у Київській області інформує, що Законом України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр РРО) – це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15.01. 2015 №124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» зі змінами й доповненнями, а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом № 265.
Пунктом 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати РРО, які включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.
На території України у сферах, визначених Законом №265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону № 265).
За якою формою подається Розрахунок, який не подано за попередні звітні (податкові) періоди, у тому числі до 01.01.2021
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).
Підпунктом 9 п. 9 розд. V Порядку встановлено, що у разі якщо Розрахунок не подавався за попередній звітний (податковий) період, платник податків зобов’язаний подати Розрахунок у поточному звітному (податковому) періоді за формою, що діє на день подання такого розрахунку.
Отже, якщо податковий агент Розрахунок не подавав за попередні звітні (податкові) періоди, у тому числі до 01.01.2021 року, то він зобов’язаний подати Розрахунок у поточному звітному (податковому) періоді за формою, що діє на день подання такого розрахунку.
З початку року платники Київщини спрямували до бюджету 364 млн грн акцизного податку
З початку року надходження акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів склали майже 364 млн грн. Про це повідомила заступник начальника ГУ ДПС у Київській області Валерія Буділовська. Вона, зокрема, зазначила, що цьогоріч сума податкових відрахувань до місцевих бюджетів пристоличного регіону зросла на 24% у порівнянні з відповідним періодом минулого року. У грошовому еквіваленті це дорівнює 73 млн грн додаткових для територіальної казни коштів.
Кошти зі сплати акцизного податку з роздрібної торгівлі надходять до місцевих бюджетів і надалі використовуються у тому числі на соціально-економічний розвиток громад Київщини: ремонти освітніх, медичних закладів, доріг та тротуарів, будівництво спортивних та дитячих майданчиків тощо.
«Допомогти контролювати сплату акцизного податку можуть самі мешканці громади, не забуваючи про те, що продавець має видати розрахунковий документ. Це є підтвердженням того, що податок надійде до бюджету», – зазначила Буділовська.
Коли сільськогосподарський товаровиробник, якому анульовано реєстрацію платника ЄП четвертої групи за ініціативи контролюючого органу, може бути повторно включений до четвертої групи платників ЄП
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, щодо платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.
Для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку (далі – ЄП) сільськогосподарські товаровиробники (юридичні особи) подають не пізніше 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Реєстрація платника ЄП є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників ЄП за рішенням контролюючого органу у разі:
– подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
– припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
– якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника ЄП четвертої групи становить менш як 75 %;
– якщо платником ЄП четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
У разі виявлення контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника ЄП четвертої групи невідповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Отже, якщо сільськогосподарському товаровиробнику (юридичній особі) було анульовано за ініціативою контролюючого органу реєстрацію платника ЄП четвертої групи на підставі рішення контролюючого органу, яке надано у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника ЄП, то з 01 січня наступного року сільськогосподарський товаровиробник (юридична особа) може бути повторно включена до четвертої групи платників ЄП, за умови відповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ та подання до контролюючого органу не пізніше 20 лютого податкової звітності, передбаченої п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Коли платник повинен обов’язково зареєструватися платником ПДВ?
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи – п. 181.1 ст. 181 ПКУ.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.
Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Згідно з п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Звертаємо увагу, що згідно з п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.
Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ.
Порядок перереєстрації РРО
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що для перереєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з метою використання його в іншій господарській одиниці, СГ або його представником надаються:реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення.
Після отримання належним чином оформлених документів, у разі відсутності підстав для відмови, посадова особа контролюючого органу не пізніше 2-х робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі або видає СГ нове реєстраційне посвідчення.
У разі зміни даних щодо СГ, зазначених у реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для ФО, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання СГ або його представник протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО:
– реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;
– реєстраційне посвідчення.
Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше 2-ох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає СГ нове реєстраційне посвідчення.
У разі змін даних щодо СГ, які зазначаються у реєстраційному посвідченні та пов’язані з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об’єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування, СГ подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення. Після отримання такої заяви контролюючий орган видає СГ нове реєстраційне посвідчення. З моменту видачі нового реєстраційного посвідчення попереднє реєстраційне посвідчення вважається таким, що втратило чинність.
Заява з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО. У разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення СГ до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому СГ обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом 2-ох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку СГ як платника податків.
Реєстраційне посвідчення, видане СГ контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо СГ, які зазначаються в реєстраційному посвідченні.
Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку СГ як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.
Які ФОП можуть бути платниками єдиного податку з 01 січня 2021 року?
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з 01 січня 2021 року змінились умови, за яких ФОП можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку.
Отже, з 01 січня 2021 року до платників єдиного податку відносяться такі ФОП:
– до першої групи належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
– до другої групи належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
З цього правило виключення становлять ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
– до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Водночас п.п. 291.5.1 – 291.5.4, 291.5.7 та 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи СГ, зокрема ФОП, які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в місткостях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
– ФОП, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
– ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв.метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів;
– страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
– фізичні особи – нерезиденти;
– платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Чи завіряти печаткою банку роздруковану електронну квитанцію або надавати інші розрахункові документи для підтвердження понесених платником витрат при реалізації права на податкову знижку?
Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів робіт, послуг) і строк оплати за такі товари/послуги.
Копії таких документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
Якщо витрати підтверджено електронним розрахунковим документом, то платник податків зазначає у податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування здійснюються відповідно до глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 22).
Якщо сплату здійснено через банківський сервіс «Інтернет-банкінг» (Приват 24, Ощад 24 інші), то роздрукована електронна квитанція, яка містить обов’язкові реквізити електронного розрахункового документа: дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и); інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити», є підтвердним документом понесених платником податку витрат при реалізації ним права на податкову знижку, та печаткою банку вона не завіряється.
ФО, яка має у власності нерухоме майно, придбане за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію не подає
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що згідно з п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Відповідно до п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Якщо фізична особа має у власності нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію такій фізичній особі не потрібно.
Інформує: ГУ ДПС у Київській області