Права та обов’язки батьків при державній реєстрації народження дитини
Відповідно до частини 1 статті 144 Сімейного Кодексу України, батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини ( в разі народження мертвої дитини – не пізніше 3 діб), зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Невиконання цього обов’язку є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.
У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження дитини реєстрація провадиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.
Реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Для реєстрації дитини необхідно надати:
– медичне свідоцтво про народження (форми №103-о);
– медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма 103-1/о) та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я;
– паспорта або паспортних документів, що посвідчують особи батьків (одного з них);
– документа, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, заява матері, спільна заява матері та батька дитини, заява про визнання батьківства, рішення суду про встановлення батьківства).
Частиною другою статті 212-1 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачено, що несвоєчасна, без поважних причин реєстрація батьками народження дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з статтями 218 та 255 зазначеного Кодексу, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 212-1, розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських, районних, сільських та селищних рад, а уповноважені посадові особи державних органів реєстрації актів цивільного стану мають право складати протоколи про адміністративні порушення у таких справах.
Реєстрація смерті
Державна реєстрація смерті провадиться в органах державної реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Підставою для державної реєстрації смерті є:
а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі – лікарське свідоцтво про смерть);
б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі – фельдшерська довідка про смерть);
в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
г) рішення суду про оголошення особи померлою;
ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів;
е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть, та інших осіб.
Особа, яка звернулася щодо державної реєстрації смерті, повинна пред’явити паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в державній реєстрації смерті, але про це робиться відповідна відмітка в графі “Для відміток” актового запису про смерть.
Заява про державну реєстрацію смерті повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня смерті чи виявлення трупа, а в разі не можливості отримання лікарського свідоцтва про смерть форми № 106/о, фельдшерської довідки про смерть форми № 106-1/о чи висновку судово-медичної експертизи, прокурора – не пізніше п’яти діб.
Інформує: Відділ державної реєстрації виконкому