Міська рада - Пн-Чт: 8:00 - 17:15; Пт: 8:00 - 15:45; Сб, Нд: вихідні

НОВИНИ ПОДАТКОВОЇ

За період січень-травень платники Київщини спрямували до бюджетів територіальних громад 7,3 млрд грн

За період січень-травень платники Київщини спрямували до бюджетів територіальних громад 7,3 млрд грн. За повідомленням в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександра Загорського, ця сума на 22% або 1,3 млрд грн перевищує відповідний минулорічний показник.  

Найбільші суми до місцевих скарбниць спрямували суб’єкти господарювання, які ведуть діяльність на території Бучанського району – 1,7 млрд грн, Білоцерківського та Броварського – по 1 мільярду гривень. 

Питому вагу у розрізі основних платежів має сплата податку на доходи фізичних осіб. Як повідомив Загорський, за п’ять місяців поточного року сплачено 4,6 млрд грн з темпом приросту 21%. У грошовому вираженні це дорівнює 795 мільйонів гривень додаткових для бюджетів коштів.

Сплата майнових податків забезпечила місцевій казні 859 мільйонів гривень, що на 24% або 165 млн грн більше з відповідний показник 2020 року. З цієї суми плата за землю складає 608 млн грн, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 246 млн грн, транспортний податок – 5 млн грн.

На 18% більше аніж торік сплатив до бюджетів територіальних громад малий та середній бізнес. Так, суб’єкти господарювання спрямували 1,2 мільярда гривень єдиного податку, збільшивши суму відрахувань на 186 мільйонів гривень.

З реалізації підприємцями роздрібної торгівлі підакцизних товарів надійшло майже 242 мільйона гривень, що на 25% або 49 млн грн більше за відповідний період минулого року.

Особи, які несуть відповідальність за складення податкової звітності

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

– юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;

– фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

–  податкові агенти.

На сьогодні, перевага електронної звітності над традиційною є безперечною. Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Податкового кодексу України, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У якому контролюючому органі має перебувати на обліку юридична особа?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з пунктом 63.3 статті 63 Податкового кодексу України платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Юридична особа повинна стати на облік в контролюючому органі за місцем розташування офісу, – основне місце обліку, а також у контролюючому органі за місцем розташування (реєстрації), у разі наявності, підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, – неосновне місце обліку.

Заяви щодо ліцензій на право виробництва, зберігання, оптової чи роздрібної торгівлі пальним

Головне управління ДПС у Київській області  нагадує про необхідність завчасно подбати про внесення чергового платежу за ліцензії на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, а також надати до органу ліцензування визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» документи.

У разі відсутності звернення суб’єкта господарювання до органу ліцензування щодо внесення чергового платежу за ліцензію на дату спливу терміну попередньої сплати, таку ліцензію буде призупинено відповідно до вимог Закону.

Крім цього, нагадуємо, що у зв’язку із набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1308 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 609», територіальні органи ДПС з 1 січня 2021 року визначено органами ліцензування, зокрема з оптової торгівлі пальним.

Отже, заяви щодо ліцензій на право виробництва пального необхідно направляти до Державної податкової служби України, а заяви щодо ліцензій на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального до територіальних органів ДПС за місцем здійснення діяльності.

Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання конфіскованого майна

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що ДПС України листом від 03.06.2021 №12825/7/99-00-21-03-02-07 повідомила про особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання конфіскованого майна.

Конфіскація – позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно (частина перша статті 354 ЦКУ).

Реалізація конфіскованого майна здійснюється у порядку, встановленому Законом України від 02.06.2016  №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» .

Порядок реалізації конфіскованого майна визначається постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №985 «Про затвердження Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби» .

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

-конфіскації майна (передачі майна від особи, в якої його конфісковано, у власність держави);

-безоплатної передачі конфіскованого майна від особи, що здійснює його безоплатну передачу, до державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Операції з постачання (продажу) конфіскованого майна іншим фізичним та юридичним особам є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. Для операцій з постачання (продажу) конфіскованого майна виключень з числа об’єктів оподаткування та податкових пільг з ПДВ не передбачено.

Оскільки конфісковане майно належить державі, то держава здійснює делегування функцій щодо нарахування і сплати податкових зобов’язань з ПДВ, які виникають у зв’язку з реалізацією належного їй майна, особі, якій делеговано право здійснювати постачання (продаж) такого майна.

Особа, яка здійснює операції з постачання (продажу) конфіскованого майна, повинна виконувати усі обов’язки, передбачені ПКУ для платника ПДВ, здійснюючи такі операції.

Щодо податкових наслідків з ПДВ в особи (платника ПДВ), майно в якої було конфісковано, а саме така особа:

не визначає суму податкових зобов’язань з ПДВ за операцією з конфіскації майна (безоплатної передачі майна у власність держави), оскільки така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 196.1.20 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ;

визначає податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими підпунктом «а» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, враховуючи те, що конфісковане майно, придбане/виготовлене з ПДВ (для майна, придбаного або виготовленого до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту), використовується в операції, яка не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Щодо податкових наслідків з ПДВ в особи, яка здійснює операції з постачання (продажу) конфіскованого майна (у тому числі органів державної виконавчої служби, які самостійно реалізують конфісковане майно), а саме така особа:

має бути зареєстрована як платник ПДВ, незалежно від обсягу здійснюваних нею операцій (менше 1 млн грн чи більше);

додає суму ПДВ до вартості конфіскованого майна, визначеної у встановленому порядку, при здійсненні операції з постачання (продажу) такого майна;

визначає податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з постачання (продажу) конфіскованого майна з огляду на повну вартість такого майна, складає податкову накладну та реєструє її в ЄРПН;

декларує податкові зобов’язання з ПДВ у податковій звітності з ПДВ та сплачує суму ПДВ, визначену у такій податковій звітності, до бюджету.

Щодо податкових наслідків з ПДВ в особи, яка придбала конфісковане майно (за умови, що така особа є зареєстрована як платник ПДВ), а саме така особа має право на формування податкового кредиту за такою операцією (за умови дотримання інших встановлених ПКУ вимог щодо формування податкового кредиту) на підставі податкової накладної, складеної і зареєстрованої в ЄРПН особою, яка здійснила операцію з постачання (продажу) конфіскованого майна.

Детальніше з листом ДПС України від 03.06.2021 №№12825/7/99-00-21-03-02-07  можна ознайомитись за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-

Продаж транспортного засобу юридичною особою – платником єдиного податку

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Дохід від продажу основних засобів,  проданих після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20,0 тис.грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються  для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20,0 тис.грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом,  очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Платниками єдиного податку третьої групи не можуть бути суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Обмеження можливості обрання спрощеної системи оподаткування залежить від виду економічної діяльності.     Підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

До підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, тобто підакцизних товарів, що відповідає класам 45.11, 45.19 та 45.40 розділу 45 ДК 009:2010 Класифікації економічних видів діяльності, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.

Враховуючи вищенаведене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право здійснити продаж транспортного засобу, який обліковується на її балансі.

Юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Якщо декларація подається несвоєчасно – податкове зобов’язання слід сплатити до її подання

Нормами п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.

Якщо податок або збір не був сплачений у визначений строк, то він не є сплачений своєчасно.

Платник податків, у разі подання звітності до граничного терміну сплати, зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до граничного терміну сплати відповідної декларації.

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що у разі якщо звітність подається платником податків після завершення граничного терміну сплати, то такий платник зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до подання такої декларації, оскільки граничний термін сплати вже минув.

Відомості про зміну особистих реєстраційних даних (ф.5ДР) слід подавати до податкових органів протягом місяця з дня виникнення змін

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою №5ДР  або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта за формою № 5ДРП .

Якщо ФО не оновлює свої особисті дані, то у подальшому такий платник податків може зіштовхнутися з неузгодженістю:

–         при поданні звітності  до податкових органів 

–         платник податків позбавляє себе можливості вчасно отримувати кореспонденцію  від податкових органів, зокрема  податкові повідомлення-рішення про сплату податків, нагадування щодо  обов’язкових податків, несплата/несвоєчасна сплата яких призведе до нарахування штрафних санкцій та пені.

Отже, у разі внесення до документа, що посвідчує особу, відомостей про зміну прізвища, ім’я, по батькові, нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), платник податків повинен подати до відповідного податкового органу Заяву про внесення змін до ДРФО за ф. №  5ДР або Заяву про внесення змін за ф. № 5ДРП.

Заява за ф. №5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

У разі подання Заяви за ф. 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію, а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку.

Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

В електронному вигляді заява за ф. № 5ДР подається через меню «ЕК для громадян»/«Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР » приватної частини Електронного кабінету за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, при цьому платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, в електронному вигляді.
 Для приєднання до заяви ф. №5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми» (формат файлу pdf/jpeg із обмеженням розміру не більше 2МБ).

З рекомендаціями щодо подання заяви за ф. № 5ДР через Електронний кабінет фізичні особи можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Як виправити невірний код КОАТУУ, помилково зазначений у розділі Д декларації акцизного податку?

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що у разі помилкового зазначення платником  у звітній декларації акцизного податку невірного коду КОАТУУ, такий платник має подати Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» з правильним кодом КОАТУУ та два Додатки 8 – до помилкового коду КОАТУУ – зі зменшенням податкового зобов’язання та до уточненого правильного коду КОАТУУ зі збільшенням податкового зобов’язання.

При виправленні помилки у разі зазначення невірного коду КОАТУУ у розділі Д Декларації, у додатку 8 «Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» (далі – Додаток 8), зокрема, зазначаються:

– у рядку 4 Додатка 8, що подається до помилкового коду КОАТУУ – суми податку, які зменшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється;

– у рядку 3 Додатка 8, що подається до уточненого (правильного) коду КОАТУУ – суми податку, які збільшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється.

У разі заниження податкового зобов’язання, визначеного по кожному КОАТУУ, обчислені штраф та пеню (дані граф 5 – 7 Додатка 8) необхідно сплатити до бюджету на відповідний рахунок до подання уточнюючої Декларації.

Форму декларації акцизного податку  та Порядок її заповнення і подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14. 

Дохід платника єдиного податку

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що доходом платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця  є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду  у грошовій формі – готівковій та/або безготівковій, та у матеріальній або нематеріальній формах.

До доходу не включаються пасивні доходи, отримані фізичною особою у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, та доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить фізичній особі на праві власності та використовується в її господарській діяльності.

До доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування, або за іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості цих товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, включається також сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Заповнення додатків до декларації з ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками – отримувачами бюджетної дотації

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з 01 січня 2017 до 01 січня 2022 сільськогосподарські товаровиробники, внесені або які претендують на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації  відповідно до Закону України  №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон №1877),  подають податкову декларацію з ПДВ з додатком, у якому зазначають обсяг податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів/послуг за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16 прим. 1.3 ст. 16 прим. 1 Закону №1877, розрахований за даними податкових накладних за  звітний податковий період, зареєстрованих у ЄРПН та розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів – місяців  (ДС8) (додаток 8).

Додаток 8 складається із двох таблиць для заповнення яких використовуються дані податкової звітності з ПДВ та дані бухгалтерського обліку.

У таблиці 1 додатка 8 зазначається обсяг податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів/послуг за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16 прим. 1.3 ст. 16 прим. 1 Закону № 1877, розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний період, зареєстрованих у ЄРПН.

У рядку 1 таблиці 1 відображається обсяг операцій з постачання товарів/послуг за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16 прим. 1.3 ст. 16 прим. 1 Закону № 1877 (без ПДВ).

У рядку 2 таблиці 1 зазначається сума ПДВ, нарахована за операціями, визначеними п. 16 прим. 1.3 ст. 16 прим. 1 Закону № 1877, відповідно до обсягу постачання товарів/послуг, зазначеному в рядку 1 таблиці 1.

Таблиця 2 «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів» додатка 8 заповнюється з урахуванням наступного:

– при визначенні розрахункового періоду враховуються 12-ть попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно. Для новоствореного платника податку – послідовно попередні та поточний звітні (податкові) періоди, при цьому рядок «Усього» такими платниками не заповнюється;

– при визначенні обсягів постачання (без ПДВ) (графи 3 – 6) не враховуються обсяги постачання основних засобів, що перебували у складі основних засобів платника не менше 12 послідовних звітних (податкових) періодів сукупно, якщо таке постачання не було постійним і не становило окремої підприємницької діяльності;

– для обрахунку питомої ваги (%) за графами 3, 4, 5 використовуються відповідно дані граф усього х100/усього графа 6.

Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг новоствореними платниками таблиці 2 додатка 8 відображається в окремому рядку «ПВН».

Валютні операції, для яких передбачено одержання індивідуальної ліцензії НБУ

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до  Закону України  «Про валюту і валютні операції» банки надають банківські та інші фінансові послуги, якщо вони є валютними операціями, на підставі банківської ліцензії.

Небанківські фінансові установи на підставі ліцензії Національного банку України  на здійснення валютних операцій здійснюють такі валютні операції:

     1) торгівля валютними цінностями в готівковій формі;

     2) переказ коштів;

     3) здійснення розрахунків у іноземній валюті на території України за

договорами страхування життя;

     4) факторинг (у частині здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті між факторами та клієнтами за операціями з міжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до боржника-нерезидента);

     5) інші валютні операції, визначені НБУ.

У ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій зазначаються валютні операції, які дозволяється здійснювати небанківській фінансовій установі на підставі цієї ліцензії.

Оператори поштового зв’язку надають фінансові послуги з переказу коштів, якщо вони є валютними операціями, та (або) фінансові послуги з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.

Оператори поштового зв’язку здійснюють валютні операції, пов’язані з наданням фінансових послуг такими операторами, без отримання ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій у випадках та порядку, встановлених НБУ.

Ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій діють безстроково.

Інформує: ГУ ДПС у Київській області

Попередня Кабінет Міністрів України схвалив зміни до постанови «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів»

Українська територіальна громада, Київська обл., Україна

Режим роботи міської ради:

Понеділок – Четвер: 8:00 – 17:15; П’ятниця: 8:00 – 15:45; Субота, неділя: вихідні

© 2021 Українська громада - всі права захищено