На суми штрафів і пені, нарахованих контролюючими органами, здійснюється коригування (збільшення) фінансового результату до оподаткування
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що базою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (п.п.140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у редакції, що діє з 23.05.2020).
ПКУ визначено штрафні санкції (фінансові санкції, штраф), як плату у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок контролюючими органами та іншими органами державної влади, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. При цьому у податковому обліку на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені платник податку повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування.
Звертаємо увагу, що відповідне коригування фінансового результату до оподаткування не стосується нарахованих сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, які відображені у бухгалтерському обліку платником податку до 22 травня 2020 року.
Фізична особа – резидент України
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до норм ПКУ, фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.
Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку мають подавати до податкового органу повідомлення за ф. № 20-ОПП
Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків про їх обов’язок повідомляти контролюючі органи про об’єкти оподаткування й об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), встановлений п. 63.3. ст. 63 Податкового кодексу України згідно з яким об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) згідно зі ст. 1 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі – Закон) – це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
ОСББ віднесено до неприбуткових організацій і як неприбуткова організація має бути включене до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
На балансі ОСББ перебувають нежитлові та допоміжні приміщення, які є спільним майном власників багатоквартирного будинку, які за рішенням загальних зборів ОСББ можуть передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди.
Кошти, отримані ОСББ в результаті надання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку, формують дохідну частину ОСББ.
Внесені до Реєстру ОСББ, не сплачують податок на прибуток з доходів, отриманих ними в межах статутної діяльності, за умови, що такі доходи використовуються ОСББ виключно для фінансування видатків на їх утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами, та не здійснюється розподіл доходу серед засновників (учасників), членів ОСББ та пов’язаних з ним осіб. При цьому ОСББ є платником, зокрема, податку з доходів фізичних осіб, податку на майно, інших податків (за наявності бази оподаткування).
ОСББ може бути власником, постійним користувачем або орендарем земельних ділянок державної чи комунальної власності.
Власники та постійні користувачі земельних ділянок є платниками земельного податку.
Для неприбуткових організацій обов’язковою умовою є використання доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання.
Враховуючи, що ПКУ не встановлено виключень для будь-яких категорій платників податків щодо обов’язку повідомляти контролюючі органи про об’єкти оподаткування, ОСББ необхідно подати до контролюючих органів за основним місцем обліку платника податків повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, в якому надати відомості щодо наявних у власності або користуванні земельних ділянок, житлових будинків та нежитлових будівель (за наявності), які експлуатуються ОСББ, приміщень, що здаються в оренду або орендуються тощо.
Який борг визнається «безнадійним» податковим боргом платника податку
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що «безнадійним» податковим боргом платника податку згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визнається:
податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;
податковий борг фізичної особи, яка:
– визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
– померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
– понад 720 днів перебуває у розшуку;
податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ;
податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;
податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури
Нормою п. 2 прим. 3 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено умови за яких у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків підлягають списанню штрафні санкції та пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати податкового боргу.
Безнадійним вважається також борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.
Списання безнадійного податкового боргу здійснюється за результатами розгляду документів, наданих платником податків, виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним).
В Київській області виявлено незаконне виготовлення алкогольних напоїв
Співробітниками управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Київській області та слідчого управління ГУ НП в Київській області під процесуальним керівництвом Київської обласної прокуратури у м. Біла Церква виявлено цех, на якому здійснювалось виготовлення, зберігання та реалізація алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку.
За результатами спільних дій з незаконного обігу вилучено обладнання для виробництва, автомобілі, які використовувались для перевезення продукції, більше ніж 20 тонн спиртовмісної рідини орієнтованою вартістю 10,0 млн грн та пакувальна тара з маркуванням елітних брендів алкогольної продукції.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.
Зі своїх доходів мешканці Київщини сплатили 4,6 млрд грн ПДФО
За повідомлення начальника податкової служби пристоличного регіону Олени Виноградової, мешканці Київщини сплатили до місцевих бюджетів 4,6 млрд грн ПДФО. Вона підкреслила, що цьогоріч сплата податку зросла на 21% у порівнянні з аналогічним показником минулого року. У грошовому еквіваленті це відповідає 795 млн грн додаткових для місцевої казни коштів.
Окремо Виноградова повідомила, що лідерами у наповненні бюджетів є жителі Бучанського району – 1,1 млрд грн, Білоцерківського – 741 млн грн та Бориспільського – 714 млн грн.
У розрізі видів доходу, з якого сплачено податок, питому вагу – 88% або 4 мільярди гривень – мають кошти, отримані у вигляді заробітної плати. На другому місці – сплата ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців – 211 млн грн або 5% у структурі. Завершують трійку кошти, що надійшли до бюджетів від оподаткування земельних паїв та дивідендів – 202 млн грн або 4%. За підсумками річного декларування місцева казна наразі отримала 143 млн грн.
Коли комісія регіонального рівня прийняла рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою згідно з додатком 5 Порядку.
Комісія регіонального рівня розглядає Таблицю з поясненнями протягом 5-ти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.
При цьому у рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування (п. 17 Порядку).
Якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в Таблиці, яка врахована, у тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Платник податку має право подати повторно Таблицю з поясненнями для розгляду комісією регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів: терміни подання податкової декларації та строки сплати податкових зобов’язань
Головне управління ДПС у київській області інформує, що базовим податковим (звітним) періодом для рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є календарний квартал.
Платники рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подають до контролюючого органу за місцезнаходженням лісової ділянки податкову декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.
Лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з рентної плати та сплачують рівними частинами від суми рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, зазначеної в отриманих лісорубних квитках (спеціальних дозволах), протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, виданих у відповідному календарному році, крім сум, сплачених згідно з підпунктами «а» і «б» п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України, а саме:
а) лісокористувачами, якими до отримання лісорубних та лісових квитків рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:
– фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;
– лісокористувачами (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня року, в якому сплачується рентна плата;
б) лісокористувачами з іншої області, які сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Первинна процедура реєстрації користувача ЕДП здійснюється КНЕДП за особистої присутності заявника
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що первинна процедура отримання електронних довірчих послуг від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) не передбачає можливість реєстрації заявників через мережу Інтернет.
Регламентом КН ЕДП ІДД ДПС передбачено, що заявник має бути особисто присутнім під час первинної процедури реєстрації.
Детальну інформацію щодо процедури реєстрації можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».
Надання фізичною особою нерухомого майна в оренду
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до норм Цивільного кодексу України, власник майна володіє, користується, розпоряджається цим майном на власний розсуд, у тому числі і для здійснення підприємницької діяльності.
Надання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і без реєстрації орендодавця фізичною особою – підприємцем, за умови, що фізична особа – орендодавець самостійно нараховуватиме та сплачуватиме до бюджету податок у строки, встановлені Податковим кодексом України для квартального звітного періоду, а саме – протягом 40 календарних днів, після останнього дня звітного кварталу, а суми отриманого доходу, сплаченого протягом звітного року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року він відобразить у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку подасть до податкового органу.
Нагадуємо, що дохід від надання майна в оренду оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 % та військового збору – 1,5 %.
Інформує: ГУ ДПС у Київській області