Чи обов’язково всі громадяни мають стати учасником добровільного декларування активів?
У період з 1 вересня поточного року до 1 вересня 2022 року громадяни мають нагоду добровільно задекларувати свої активи та сплатити відповідні податки. Це означає, що фізична особа декларує належні їй активи, розміщені на території України та/або за її межами. Зокрема, це стосується тих випадків, коли активи були одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Одноразове добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового добровільного декларування. Сплата збору здійснюється декларантом протягом тридцяти календарних днів з дати декларації.
Підкреслимо, що подача добровільної декларації – це право, а не обов’язок фізичної особи. Декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів.
Підписатись на сторінку Facebook ГУ ДПС у Київській області
https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Підписатись на телеграм-канал ДПС
За перше півріччя до держбюджету надійшло більше 4 млрд грн ПДВ від платників Київщини
За перше півріччя платники ПДВ спрямували до державного бюджету більше 4 мільярдів гривень. Як повідомила Олена Виноградова, начальник ГУ ДПС у Київській області, цьогорічний показник зріс на 15%, що у грошовому еквіваленті складає 538 млн грн додаткових коштів.
Традиційно за обсягами сплати ПДВ до бюджету лідирують суб’єкти господарювання, чия діяльність пов’язана з оптовою та роздрiбною торгiвлею, ремонтом автотранспорту та мотоциклiв. Їхній внесок до державної скарбниці наразі становить більше 1 мільярда гривень податку на додану вартість. На другому місці – переробна промисловiсть із сумою сплати 782 млн грн. Завершують трійку представники сiльського, лiсового та рибного господарств із показником 668 млн грн.
Найбільші суми до казни забезпечили платники Бучанського району – 1,1 млрд грн, Броварського та Білоцерківського – 721 та 620 млн грн відповідно.
Водночас повідомляємо: відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), зокрема не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Про це більш детально за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/75883.html
Підписатись на сторінку Facebook ГУ ДПС у Київській області
https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Підписатись на телеграм-канал ДПС
Чи зобов’язаний ФОП використовувати печатку у господарській діяльності
У Головному управлінні ДПС у Київській області інформують, що особливості статусу громадянина як суб’єкта господарювання, визначені статтею 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями. Положення цієї статті не містять вимог щодо обов’язкової наявності печатки у суб’єкта господарювання.
Законом України від 1.04.2014 №1206-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу», який набрав чинності 30.10.2014, внесені зміни до низки кодексів та законів України, спрямовані, зокрема на перехід до добровільності використання печаток суб’єктами господарювання приватного права.
Нормативно-правові акти з питань оподаткування не передбачають обов’язку платника податків повідомляти контролюючі органи про отримання або знищення печатки.
Водночас узагальнюючи норми Податкового кодексу України (в тому числі п. 48.3 ст.48), форми документів, які подаються до контролюючого органу (заяви, повідомлення, податкові декларації тощо), передбачають засвідчення підпису ФОП або посадових осіб юридичної особи печаткою за її наявності.
Отже, питання використання печатки при здійсненні господарської діяльності фізичні особи – підприємці, у тому числі платники єдиного податку, вирішують особисто, в залежності від специфіки діяльності.
Що відноситься до витрат, пов’язаних з оплатою праці?
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148, визначено, що виплати, пов’язані з оплатою праці – це виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду.
Пунктом 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, визначено, виплати, що не належать до фонду оплати праці:
– внески підприємств на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
– допомога по тимчасовій непрацездатності;
– допомога по вагітності та пологах;
– допомога при народженні дитини;
– допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
– допомога на поховання;
– оплата путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення;
– допомога по частковому безробіттю.
Критерії ризиковості платника ПДВ
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що критерії ризиковості платника податку на додану вартість затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – постанова № 1165).
Критеріями ризиковості платника ПДВ постановою № 1165 визначено:
1. Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник ПДВ – юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником ПДВ не подано контролюючому органу податкової звітності з ПДВ за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам п.п. 16.1 ст. 16 та абз.1 п. 49.2 і п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам п.п.16.1 ст. 16 та п.46.2 ст. 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК.
Коли виникає право податкової застави
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що право податкової застави виникає:
– у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
– у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
– у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором. Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, – у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу, складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
Щоб вчасно отримувати кореспонденцію від податкових органів, повідомляйте про зміну адресних даних
Головне управління ДПС у Київській області нагадує громадянам, які змінили свої особисті дані, зокрема, місце проживання (податкову адресу), прізвище, ім’я, по батькові та не повідомили своєчасно про зміни податкові органи, що цими діями вони позбавили себе можливості вчасно отримувати кореспонденцію від податкових органів, що часто призводить до виникнення непорозумінь (неузгодженостей) у діях податківців та платників податків, призводить до виникнення податкового боргу.
Так, податкові повідомлення-рішення про сплату майнових податків (податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю) надсилаються платникам податків за адресами, зазначеними у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).
ФО зобов’язані повідомляти контролюючі органи про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін.
Якщо платник не повідомив податкові органи про зміну адресних даних, то поштові відправлення не дійдуть до адресата і у такого платника податків виникне податковий борг.
Пам’ятайте, що у разі внесення до документа, який посвідчує особу, відомостей про зміну прізвища, ім’я, по батькові, нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), платник має подати до відповідного податкового органу Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) за ф. № 5ДР або Заяву про внесення змін за ф. № 5ДРП.
Заява за ф. №5ДР подається ФО особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання.
ФО, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.
Мешканці Київщини повернули собі більше 14 млн грн податкової знижки
Як повідомила начальник податкової служби Київщини Олена Виноградова, наразі мешканці пристоличного регіону повернули собі вже більше 14 мільйонів гривень податкової знижки. «Правом на повернення частини витрачених коштів – на навчання, користування іпотечним кредитом та інші дозволені витрати – вирішили скористатися майже 5 тисяч громадян, які подали декларації про майновий стан і доходи до податкової служби. Загалом громадяни зазначили до повернення суму 20 мільйонів гривень». Окремо Виноградова зазначила, що у переважній більшості поданих декларацій вказано суми за навчання у вітчизняних закладах освіти.
Нагадуємо, платники податків можуть подати декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки до 31 грудня 2021 року (включно). Гроші повернуться протягом 60 днів з моменту подачі декларації на банківський рахунок, зазначений у декларації, або поштовим переказом.
Декларація подається до контролюючого органу за своєю податковою адресою в один із таких способів:
через електронний кабінет платника з використанням кваліфікованого електронного підпису
особисто або уповноваженою на це особою
поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
За що можна повернути частину коштів:
Отримати знижку можна на такі витрати, здійснені у 2020 році:
– за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;
– на внески або товари, перераховані (передані) як благодійність відповідним організаціям, органам виконавчої влади, закладам охорони здоров’я;
– на проценти, сплачені за користування іпотечним житловим кредитом;
– благодійні внески неприбутковим організаціям;
– страхові платежі за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення;
– на оплату допоміжних репродуктивних технологій;
– на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
– сплату за переобладнання транспортного засобу на біопаливо;
– проценти за іпотечним кредитом;
– орендну плату за договором оренди житла громадянами, які мають статус внутрішньо переміщених осіб.
Набрав чинності Закон № 1605-IX від 01.07.2021 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо усунення суперечностей та уточнення визначення лізингової, орендної операції.
ГУ ДПС у Київській області повідомляє, що набрав чинності новий Закон про фінансовий лізинг вже з врахуванням його положень 25.07.2021 року набрав чинності Закон України від 01.07.2021 №1605-IX року про внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо усунення суперечностей та уточнення визначення лізингової, орендної операції (далі — Закон №1605).
Лізингодавцем може бути виключно юридична особа.
До внесених змін згідно пп.14.1.97 ст.14 ПКУ зазначалося те, що лізингова (орендна) операція – господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк. Але зараз відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону про фін лізинг лізингодавець – це юридична особа, яка набула у встановленому законом порядку право надавати послуги з фінансового лізингу і на підставі договору фінансового лізингу передає лізинг одержувачу у володіння та користування об’єкт фінансового лізингу.
Таким чином, наразі згідно зі Законом №1605 під фінансовим лізингом розуміють господарську операцію юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізинг одержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом фінансового лізингу.
Оперативний лізинг (оренда) – це операція юридичної чи фізичної особи (лізингодавця/орендодавця), за якою лізингодавець/орендодавець передає іншій особі (лізингоодержувачу/орендарю) основні засоби, придбані або виготовлені лізингодавцем/орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом.
Таким чином, укладати договори фінансового лізингу можуть лише юридичні особи, визначені Законом про фінансовий лізинг. Всім іншим — доступна опція лізингу (оренди) на інших умовах.
Держава надає громадянам можливість добровільно задекларувати свої статки
З набранням чинності 21 липня 2021 року Закону України від 15.06.2021 №1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» фізичні особи матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, та з яких не були сплачені податки і збори, до 1 січня 2021 року.
Одноразове добровільне декларування відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.
Протягом цього часу особи, які мають розміщені на території України та/або за її межами активи, що належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, мають право подати одноразову добровільну декларацію.
При цьому, ставки оподаткування доходів, які будуть задекларовані в рамках одноразового (спеціального) добровільного декларування, наступні: 5% – загальна ставка одноразового збору, 9% – для закордонних активів, для активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики – 2,5%.
Для зручності платників податків такі декларації подаватимуться декларантом в електронній формі.
Окремими важливими особливостями добровільного декларування активів є те, що подача одноразової декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи. При цьому, у такій декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.
Наразі фахівці ДПС активно залучені у розробці проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання», а також внесенні змін до програмного забезпечення для можливості прийняття та опрацювання одноразових (спеціальних) добровільних декларацій в електронному вигляді з 01 вересня 2021 року.
Інформує: ГУ ДПС у Київській області