Термін подання скарги зупиняється на період карантину 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє!

У разі, якщо платником податків податкове повідомлення-рішення, або інше рішення контролюючого органу було отримано в період проведення заходів спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, то:

– перебіг строку для подання скарги на податкове повідомлення-рішення та розгляду такої скарги контролюючим органом, передбачений п. 56.3 та п. 56.12 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починається з першого календарного дня місяця наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19);

– перебіг строків подання скарг в адміністративному порядку не зупиняється та застосовуються наслідки порушення їх розгляду, передбачені п. 56.9 ст. 56 ПКУ, стосовно скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ.

Додатково повідомляємо, що у меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платникам створено можливість надіслати листи (запити тощо) до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення, або вибір із запропонованих наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС до якого відправляється лист (запит тощо), тип документа, тематика звернення, короткий зміст листа та сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи». 

Відлік строку подання скарги на ППР отримане у період карантину, починається з першого дня місяця наступного за завершенням карантину (крім від’ємного ПДВ) 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій, або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати):

– протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується – абз.1 п. 56.3 ст. 56 ПКУ;

– якщо відповідно ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу (п. 56.12 ст. 56 ПКУ).

Проте, якщо платником податків податкове повідомлення-рішення, або інше рішення контролюючого органу було отримано в період проведення заходів спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, то :

– перебіг строку для подання скарги на податкове повідомлення-рішення та розгляду такої скарги контролюючим органом, передбачений п. 56.3 та п. 56.12 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починається з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19);

– перебіг строків подання скарг в адміністративному порядку не зупиняється та застосовуються наслідки порушення їх розгляду, передбачені п. 56.9 ст. 56 ПКУ, стосовно скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ.

Додатково повідомляємо, що у меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платникам створено можливість надіслати листи (запити тощо) до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого відправляється лист/запит, тип документа, тематика звернення, короткий зміст листа та сканований документ, який необхідно завантажити (файл формату pdf розміру не більше 2 МБ).

Протягом одного робочого дня після надсилання, автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи». 

Чи встановлено строки давності для подання ЮО податкової декларації платника ЄП третьої групи? 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Для платників єдиного податку третьої групи податковим (звітним) періодом є календарний квартал (крім податкової звітності з ПДВ – п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, встановлених ст.102 ПКУ) платник самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнювального розрахунку (абз.1 п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операцій трансфертного ціноутворення), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації/звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнювального розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки трансфертного ціноутворення), з дня подання уточнювального розрахунку (декларації).

Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абз.1 п. 102.1 ст. 102 ПКУ, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано (п.п. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПКУ).

Граничні строки для подання податкової декларації можуть бути продовжені керівником за письмовим запитом посадової особи ЮО, якщо протягом зазначених граничних строків така ЮО не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність (п.п. 102.7.2 п. 102.7 ст. 102 ПКУ).

При цьому на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

Таким чином,  ПКУ не передбачено строків давності з метою подання звітної Декларації, якщо вона не була подана до органу ДПС.
Уточнювальну Декларацію юридична особа має право подати протягом 1 095 днів, що настають:

– за останнім днем граничного строку подання Декларації, що уточнюється,   у разі своєчасного її подання у строки визначені ПКУ;

– за днем фактичного подання Декларації, що уточнюється – у разі її подання після граничного строку подання. 

Найманий працівник відпрацював неповний місяць: як нараховується єдиний внесок 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що відповідно до част. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ.

При цьому умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Документи, що підтверджують право на проведення перевірки 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки (планової/позапланової), фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання, таких документів:

– направлення на проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

– копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

– службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено), копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику), копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Повідомлення щодо проведення документальної планової та позапланової невиїзної перевірки підписуються керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюються печаткою контролюючого органу.

Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган та територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на ДПС, чи його територіальні органи.

Організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (в т. ч. видано наказ про проведення, оформлено направлення (посвідчення) зазначеними вище органами. 

Відомості про ФО, які включаються до ДРФО – платників податків 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) вноситься інформація про осіб, які є:

– громадянами України;

– іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;

– іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

До інформаційної бази ДРФО включаються такі дані про фізичних осіб:

– джерела отримання доходів;

– об’єкти оподаткування;

– сума нарахованих та/або отриманих доходів;

– сума нарахованих та/або сплачених податків;

– інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;

– унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.

До ДРФО включаються:

–  інформація з облікових карток ФО – платників податків (далі – Облікова картка);

–  повідомлень фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – Повідомлення), заяв про зміну даних, що вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).
Фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.

Порядок отримання відомостей із Державного реєстру регламентується розд. X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822. 

Операція «Урожай»: процедура оформлення найманого працівника сільгоспвиробником – ФОПом 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що одним із головних напрямків контролю за суб’єктами господарювання аграрного сектору в ході  операції «Урожай» є контроль за оформленням використання найманої праці та оплатою праці. Сільгоспвиробники, фермери – як юридичні особи, так і фізичні особи – підприємці повинні дотримуватися норм трудового законодавства.

Нагадаємо Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками. Цей Порядок передбачений законодавством єдиний для всіх роботодавців: як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців.

Так, статтею 21 Кодексу законів про працю встановлено –  ФОП мають укладати трудові договори з найманими працівниками. Трудовий договір укладається у письмовій формі. Під час укладання  трудового договору громадянин зобов’язаний надати паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – документи про освіту, про стан здоров’я тощо.

Важливим є те, що укладеним трудовий договір вважатиметься лише після підписання його роботодавцем і працівником та видання наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу. Стаття 24 КЗпП передбачає, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ФОП – роботодавець до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором має обов’язково подати повідомлення до ДПС України, в один із таких способів:

– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу.

Інформує: ГУ ДПС у Київській області