На території Обухівського району, включаючи і Українську громаду, провадить свою діяльність мисливсько-рибальський колектив. Зона їх відповідальності – 170 га угідь в районі «стугнівських» дач і до с. Таценки.
У більшості з нас слово «мисливці» асоціюється переважно з відстрілом невинних тварин, втім, у мисливсько-рибальської спільноти Обухівщини протилежна мета – зберегти та відтворити природні ресурси звірів і птахів, які знаходяться в угіддях.
Для цього учасники спільноти організували годівниці, які періодично поповнюють сіном, картоплею чи зерном.
Олександр Бритвін – голова організації говорить, що задовго до повномасштабної війни, в зимовий період на території угідь були помітні сліди хіба що собак. «Після того як ми розставили годівниці та солонці з кормами, почали спостерігати сліди диких тварин, згодом їх ставало більше» – розповідає пан Олександр.
Нині тут налічується не одне стадо кабанів і козуль. Днями мисливці поповнили фауну ще й фазанами – близько 40-ка птахів придбали та завезли власними силами. На всі ці заходи учасники спільноти вкладають власні кошти.
Як і в кожній установі, обрахування тварин, постійне ведення звітності – обов’язкова умова. «Ми хочемо показати інший ракурс діяльності мисливців, що не пострілами єдиними (хоча, для регуляції чисельності тварин, а також запобігання розвитку хвороб, буває крайня необхідність). Наразі війна, і полювання під забороною. Вектор нашої діяльності ми направили на збереження дикої природи. Хтось же має це робити» – пояснив Олександр Бритвін.
До слова, з цікавого – для диких тварин і від шкідливої омели є користь – козулі просто обожнюють ласувати нею. Ось такий цікавий колообіг в природі: для дерев – це хвороба, а для диких тварин – соковиті ласощі…
Сподіваємось, даний матеріал не наробить шкоди дикій природі та не викличе бажання в когось подивитись на ситуацію «крізь приціл».
Бережіть себе і природу!