Готовність до навчання у школі

Про що повинні знати батьки майбутніх першокласників?

Початок навчання дитини в першому класі є досить важливим, складним періодом у її житті. Тому батьки майбутніх першокласників повинні допомогти полегшити цей етап, розуміючи, як саме це мож­на зробити. Багато непрофесійних порад вони чують зі сторони, по­руч з професійними: «Навчіть ди­тину читати і писати – і вона буде добре навчатися у школі». Але зовсім не це є головною умовою успішного навчання майбутнього першокласника. В чому ж полягає істинність готовність дитини до школи?

По-перше, батькам потрібно зрозуміти, що у шестирічної ди­тини зміниться соціальна позиція: вона стане учнем. Їй потрібно буде оволодіти певною сумою знань, тобто її діяльність у школі вже буде називатися – навчанням. Це відповідно потребує значного розумового напруження, більшої фізичної витривалості, вольових зусиль. У цей період у дитини з’являться нові обов’язки, нові знайомства – як з однолітками, так і з дорослими, формувати­муться нові взаємини.

По-друге, у нових умовах повинні бути розвинуті такі складові загальної готовності під час навчання у школі: фізіологічна, інтелектуальна, емоційно-вольова, соціальна та мотиваційна.

1. Фізіологічна готовність до навчання.

Вона полягає у достатньому рівні розвитку організму на даний вік (ріст, повноцінний розвиток усіх частин тіла і т. д.). Успішно формуватимуться навички пись­ма, якщо добре розвинути м’язи рук, розвинута робота пальчиків. Тобто дитина повинна бути на­самперед здоровою. В інших ви­падках потрібна консультація лікарів, можливо, і не віддавати дитину у шість років до школи.

2. Інтелектуальна готовність до навчання.

Сюди входить відповідний рівень розвитку тих процесів, завдяки яким дитина пізнає навколишній світ: мислення, ува­га, пам’ять, сприймання, уява.

Наприклад: навчальні завдання містять більше нової інформації, тому їх виконання потребує більшого зосередження. Для цьо­го бажано тренувати здатність ди­тини бути уважним.

Зрозуміло, що легше буде на­вчатися тій дитині, в якої добре розвинена пам’ять.

Достатній розвиток мовлен­ня, розвинутий словниковий запас – є ще однією складовою інтелектуальної готовності дити­ни до школи.

3. Емоційно-вольова готовність до навчання.

Сюди входить уміння керува­ти своїми емоціями (наприклад, слухати, не перебиваючи). Дитина повинна вміти ставити мету, до­кладати зусиль для її виконання.

4. Соціальна готовність до на­вчання.

Дитина у шість років повинна бути вихованою, слухати дорос­лих. Якщо вона просто невихо­вана, то це буде створювати про­блеми в її успішному навчанні. Працювати з такою дитиною повинні насамперед батьки.

Батьки повинні пам’ятати про необхідність наявності розви­нутих санітарно-гігієнічних на­вичок. Дуже часто саме вони і створюють проблеми у навчаль­но-виховному процесі (напри­клад, уміння самообслуговувати­ся: мити руки, правильно вести себе у гігієнічній кімнаті тощо). Розвинута побутова праця (на­приклад, уміння одягнутися, кла­сти на місце свої речі тощо) також полегшить адаптаційний період у школі.

5. Мотиваційна готовність до навчання.

Насамперед батьки повинні ви­ховати у дитини бажання більше чогось навчитися, дізнаватися про щось, виховувати допитливість. А значить, закінчуючи дитячий садок, батьки повинні підвести дитину до розуміння того, що необхідність подальшого її зро­стання, набуття більших знань, вироблення умінь – це наступ­ний крок у житті: навчання у школі. Дитині потрібно розкри­ти розуміння необхідності на­вчатися у школі, як необхідного етапу у житті кожної людини; усвідомлення того, що вчителі професійно навчатимуть її.

Дуже прикро, коли батьки за «добрими» порадами готують ди­тину до школи за рік до навчання: вчать читати і писати. Ще гірше, коли шукають репетиторів, які навчають читати і писати. Бать­ки думають, що оволодівши саме цими уміннями, дитина буде до­бре навчатися. Але, шановні бать­ки, шкільна практика свідчить, що цих умінь дуже мало для успішного навчання і вони не є головними чинниками. Досить ча­сто нечитаючі діти наздоганяють читаючих учнів і навчаються на­багато краще! Тому у дошкільному віці важливо, щоб діти знали наз­ви літер та їх звукове значення, розпізнавали друковані літери у словах. А для успішного навчан­ня письма важливо розвивати дрібні м’язи пальців руки. Тому корисними будуть такі види робіт: штрихування, розмальовування, ліплення, вирізання тощо

То ж з яких пір потрібно готу­вати дитину? З народження! Так, народившись, дитина повинна рости у щасливій сім’ї. У сім’ї, де її приділяють увагу, де вона пра­вильно і своєчасно розвивається, отримує потрібне виховання.

Шановні батьки! Для успішного навчання вашої дитини у школі, зверніть увагу на обов’язкове ви­конання таких пунктів:

1. Дотримуватись статуту шко­ли.

2. Постійний контроль батьків за підготовкою дитини до навчан­ня:

– зовнішній вигляд;

– правильно складений порт­фель;

– наявність виконаних завдань.

3. Тісна співпраця з учителем у навчально-виховному процесі класу.

Не втручатись в роботу педа­гога з питань, які за своїм характе­ром входять в коло професійних обов’язків.

4. Перевірте готовність ди­тини змінити спосіб життя від дошкільного до шкільного:

– уміння самостійно одягатися;

– прибирати своє робоче місце;

– уміти слухати і реагувати на почуте;

– розвинутість дрібної мотори­ки рук (правильно тримати ложку, олівець тощо);

– розвинутість мовлення відповідно до віку дитини;

– уміння давати відповіді на поставлені запитання:

– Як тебе звати? Твоє прізвище? Скільки тобі років? Домашня адреса?

– Як звати твоїх батьків? Як зва­ти домашню тваринку?

– Коли на небі світить сонце, а коли – місяць?

– Що залишається після дощу на асфальті?

– Назви домашніх і диких тва­рин?

– Чи хочеш ти ходити до школи? Чому?

5. Поцікавтесь, як розвинуті увага, пам’ять, уява вашої дитини.

Учителі початкових класів Української ЗОШ І – ІІІ ступенів № 1: Кальчук Марія Іванівна, Махиня Світлана Іванівна, Яр­мак Олена Вікторівна, Корнєєв Володимир Олександрович, Борисполець Олена Михайлівна, Прус Галина Іванівна.