Ольга Журавська-Товмач: «Немає нічого більш важливого, ніж безпека мешканців громади»
З початком повномасштабної агресії росії проти України громади зіштовхнулися з новими безпрецедентними безпековими викликами: ворожими обстрілами та жертвами серед цивільного населення, руйнуванням громадських будівель та критичної інфраструктури, загрозою техногенних катастроф. Своєчасне та адекватне реагування на безпекові виклики в умовах війни та воєнного стану стало фундаментальною потребою громад. Отже, пріоритетним, як для уряду, так і для місцевого самоврядування залишається ефективне функціонування системи укриттів та оповіщення, а також безпека закладів освіти.
Напередодні навчального року декілька урядових органів та експертних установ розробили рекомендації для підвищення безпеки освітнього процесу в умовах війни. Вимоги та рекомендації щодо облаштування безпечного укриття у закладах освіти розробила Державна служба з надзвичайних ситуацій разом з Державною службою якості освіти, їх виконання є обов’язковим під час здійснення навчального процесу в очній формі в приміщеннях освітніх закладів.
Саме про будівництво укриттів для навчальних закладів міста та перспективи офлайн навчання з 1 вересня ми й вирішили поспілкуватися з начальником управління економічного розвитку Ольгою Журавською-Товмач, яка на минулій сесії Української міської ради презентувала масштабний проєкт укриттів цивільного захисту на території міста Українка.
Ольга Миколаївна, війна триває майже півтори роки, чому тільки зараз вирішили будувати укриття?
Насправді питання будівництва укриттів підіймалось набагато раніше, але, через об’єктивні причини, можливість реалізувати цей проєкт з’явилась лише зараз. Ми розглядали різні варіанти, зокрема найпростіші та доступні – реконструювати під сховища наявні підвали в громадських будівлях. Проте рельєф Українки, яка фактично стоїть на воді, має одну особливість – високі ґрунтові води. Саме це заважає нам поглибити більш-менш придатні підвали та напівпідвальні приміщення, адже ніякий герметик не стримає проникнення в конструкцію ґрунтових вод. Навіть при розробці проєкту повноцінних сховищ геологи та геодезисти ледь знайшли місця, де при заглибленні понад три метри не утворюється колодязь.
Ще одна проблема – наявність в Українці об’єктів критичної та енергетичної інфраструктури й близькість залізниці. Усі ці об’єкти у будь-яку мить можуть стати ціллю країни-агресора, тож ми не маємо права робити якісь примітивні сховища, як в деяких інших громадах, і ризикувати життям наших мешканців.
На початку року нам презентували проєкт модульних укриттів. Чому він не був реалізований?
Дійсно, на початку року ми розглядали проєкт встановлення модульних укриттів. Це такі готові конструкції з бетону та металу, які відливаються на заводі, в готовому вигляді встановлюються на місці розташування та під’єднуються до комунікацій. Вони можуть бути повністю або частково заглиблені в ґрунт або встановлюватись поверхнево – це залежить від технічних умов проєкту. Відповідно до сертифікату вони мають визначений клас захисту: захист цивільного населення від уламків та осколків внаслідок повітряних атак. Один такий об’єкт розрахований на 15 осіб, тобто для налагодження сталого офлайн навчання 1200 учнів потрібно близько 80 відповідних модулів, з’єднаних між собою – ціле модульне містечко з переходами.
На початку року ми встигли укласти два договори з компаніями, які виготовляють проєкти таких укриттів, але майже одразу розірвали їх за угодою сторін. В пояснювальному листі нами була вказана причина відмови, й проєктанти з цим погодились. Звісно, ми усвідомлювали кризову ситуацію з укриттями в громаді й розуміли невідкладність та актуальність цього проєкту, але під час його поглибленого вивчення почало виникати багато додаткових питань: наскільки ефективні дані укриття, яку силу удару вони витримують, який в них термін експлуатації і яким чином їх можна використовувати в умовах мирного часу?
У ході консультацій з вищими інстанціями та відповідними службами ми дійшли висновку, що модульні укриття мають дуже низький рівень захисту і не відповідають усім необхідним вимогам безпеки, до того ж строк їх експлуатації лише 5 років. Ми усі пам’ятаємо наслідки обстрілів об’єктів критичної інфраструктури та житлового сектору: пошкодження квартир та будинків, понівечені пластикові конструкції, вибиті вікна тощо… Отже, найменше, що ми можемо зробити задля безпеки жителів громади – побудувати повноцінні багатофункціональні укриття цивільного захисту населення з подвійним використанням, в тому числі й у мирний час.
Розкажіть більш детально про сам проєкт: як він буде виглядати, і чи можна його використовувати після війни?
Розпочну з технічних характеристик. Укриття є окремою будівлею підвального типу, яке передбачено використовувати в період воєнного стану, як споруду цивільного захисту для учнів та працівників навчального закладу. Обидві будівлі є спорудами подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів (ПРУ) групи П-4 і коефіцієнтом захисту Кз=200 (стрілецька зброя, уламки важких горючих металів, важких ударних хвиль тощо), які відповідають усім чинним ДБНам, вимогам статті 32 Кодексу цивільного захисту України та отримали позитивні експертні висновки. Підкреслю, що даний проєкт багатофункціонального укриття цивільного захисту подвійного призначення – перший, що буде реалізовуватися на території Київської області.
Будівля сховища складається з одного частково заглибленого поверху, оздобленого усіма необхідними комунікаціями: інтернет, освітлення, водопровід, каналізація, опалення та потужна система примусової вентиляції. Об’єкт матиме альтернативне автономне живлення – потужний генератор, який забезпечить вентиляцію та безперебійне функціонування інженерних мереж під час відключення електропостачання. На покрівлі укриття передбачене розміщення багатофункціонального спортивного майданчика (повномасштабне баскетбольне поле з комплексними тренажерами для школярів та мешканців громади), а також благоустрій прилеглої території. Це повноцінне капітальне будівництво строком експлуатації до 100 років, яке може бути внесене в реєстр укриттів цивільного захисту придатних для використання.
Візуалізацію внутрішнього оздоблення сховищ ви можете подивитися на фото. Як бачите, це доволі просторі та комфортні приміщення, умовно розподілені на класи, де можуть перебувати усі учні ліцею та педагогічний склад під час повітряної тривоги. Приміщення будуть оздоблені усім необхідним: лавами, стільцями, столами, а також, відповідно до вимог ДБН, нарами для лежання у випадку поранень. У приміщеннях буде дотримана маломобільність – цілковита доступність для інклюзивних дітей та людей з інвалідністю на візках шляхом облаштування пандусних переправ, безпорогових дверей та широких дверних отворів. Окрім необхідного оздоблення, відповідно до ДБНів, у кожному укритті буде комора з достатнім запасом води й харчів довготривалого зберігання.
Кожне таке укриття розраховане на 730 осіб, але це кількість людей, визначена проєктом із розрахунку 0,6 м2 на людину. Під час навчального процесу у дві зміни сховища будуть використовуватись школярами та педагогічним складом ліцеїв, решту часу функціонувати як укриття цивільного захисту населення. Доступ до них буде цілодобовим, поза навчання там перебуватимуть чергові, які здійснюватимуть контроль за експлуатацією сховищ.
Після війни ми плануємо використовувати ці будівлі під спорт. Адже не дивлячись на нашу репутацію міста чемпіонів, Українка завжди гостро відчувала нестачу комунальної спортивної інфраструктури. В горі цієї споруди передбачені віконця: під час воєнних дій вони будуть закладені, в мирний час їх відкриють і вони, відповідно до ДБН, забезпечуватимуть належну інсоляцію.
Яка вартість будівництва укриттів, з яких робіт складається кошторис проєкту?
Користуючись нагодою, хочу подякувати усім депутатам, які на минулій позачерговій сесії Української міської ради одноголосно затвердили проєктно-кошторисну документацію проєкту: вартість першого об’єкту (назвемо його так) складає 41 340 449 грн, другого – 43 395 005 грн (зі зрозумілих причин я поки не буду вказувати їхні адреси). Будівлі не абсолютно ідентичні – мають різницю у розмірах, рівні заглиблення в ґрунт та ландшафті місцевості, що впливає на вартість будівництва.
Наразі, відповідно до проєкту, на об’єктах вже розпочались підготовчі роботи: розрівнюється ґрунт, зносяться дерева, монтується паркан, облаштовується будівельний майданчик. Згодом розпочнуться земельні роботи: буде формуватися котлован з опалубкою, в яку заливатимуть надміцний бетон, армований металевими конструкціями. Далі бетонну споруду під’єднають до інженерних мереж, встановлять систему вентиляції, виконають фасадні роботи, зроблять внутрішнє та зовнішнє оздоблення, роботи з монтажу спортивного майданчика та благоустрою території.
До 1 вересня залишилось трохи більш як два місяці. Як вважаєте, це реально завершити такий масштабний проєкт до початку навчального року?
Скажемо так… теоретично це цілком можливо – за попередніми підрахунками ми вкладаємось в строки. Проте не забуваємо про деякі об’єктивні фактори, які не залежать від міського керівництва, депутатів та працівників виконкому, зокрема про бюрократичну систему, де за кожним дозвільним документом стоїть чийсь підпис або ще один дозвільний документ іншої інстанції. Наразі ми на фінальній стадії, але виконавчий комітет міської ради не приймає рішення щодо початку будівництва. Це клас наслідків будівництва СС3 – найвищий клас наслідків, тому дозвіл на початок будівельних робіт ми чекаємо від ДіАМ. Тобто зараз виконується лише підготовка до будівництва, а самі будівельні роботи розпочнуться після отримання відповідного дозволу.
У графіку будівництва передбачено виконання робіт у дві зміни, отже по термінах підрядники вкладаються в строк до 1 вересня. Але будемо реалістами – ми не можемо передбачити абсолютно усі негативні фактори, які можуть загальмувати здачу об’єкта. Більш того, ми усі зацікавлені в якості будівництва – від цього залежить життя та безпека наших дітей, отже, якщо погодні умови не сприятимуть нам – не думаю, що варто штучно прискорювати роботи. Краще почекати зайві декілька тижнів, але дати бетонній конструкції вистоятись та пройти весь технологічний процес. Та й навряд чи хтось похвалить нас за суворе дотримання строків, якщо від цього буде страждати якість робіт та безпека мешканців міста.
Щодо фінансування робіт – впевнена, що з цим проблем не буде. Відповідно до Постанови № 590, затвердженої Кабміном України, нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт укриттів та сховищ для цивільного захисту – це перша черга виплат казначейства. Отже, ми сподіваємось, що підрядники будуть вчасно отримувати кошти і вчасно закупати розхідні матеріали для будівництва.
85 млн грн – велика сума для міського бюджету. Чи намагалась міська рада залучити додаткові кошти для співфінансування?
Не тільки намагалась, а й зараз намагається. Наразі Міністерство інфраструктури України оголосило про початок відбору проєктів, фінансування яких може здійснюватися за рахунок відповідної субвенції в рамках фінансової угоди «Програма з відновлення України» між Україною та ЄІБ. Отже, якщо ми говоримо про співфінансування, то повинні розуміти – у Мінінфраструктури свої строки і конкурс проєктів тільки розпочинається: до 25 червня триває подача пропозицій, далі йде їх розгляд та конкурсний відбір… Тобто як би ми не прийняли рішення будувати укриття власним коштом і сподівались на перемогу в конкурсі, початку будівництва довелось би чекати до вересня, і це у кращому випадку. Ми не можемо собі таке дозволити, адже діти і так останні півтори роки знаходяться на дистанційному навчанні. Втім ми можемо подавати на співфінансування інші проєкти будівництва захисних споруд.
Звичайно, виділяти такі величезні кошти (майже 85 млн грн) з міського бюджету було дуже важко. Для цього довелось відмовитись від ряду інших послуг, спрямованих на покращення рівня життя в громаді: це й ремонти доріг та багатоквартирних будинків, і масштабне озеленення, і благоустрій. Однак було прийнято рішення акумулювати усі ресурси на будівництво укриттів цивільного захисту, і я вважаю, що це правильно, адже немає нічого більш важливого, ніж безпека мешканців громади.
Хто буде здійснювати контроль за якістю будівельних робіт та використанням коштів?
На минулій позачерговій сесії Української міської ради голова земельної комісії Віктор Ліщинський виступив з ініціативою щодо створення тимчасової депутатської комісії, яка буде контролювати перебіг будівництва. Рішення прийнято, комісію створили, але давайте не будемо забувати, що це дуже масштабний і вартісний проєкт класу наслідків СС3, і, окрім громадського та депутатського контролю, існує контроль певних компетентних органів та осіб, які несуть за це персональну кримінальну відповідальність. Відповідно до цих вимог, на об’єктах працюватиме технічний нагляд – представник приватної організації з вищою будівельною освітою та великим досвідом в будівництві, який вказуватиме будівельникам на можливі помилки й недоліки. Ця людина несе повну персональну відповідальність за якість будівництва, адже власним електронним ключем підписує документи, які засвідчують відповідність матеріалів та обсяг виконаних робіт.
Крім того, на об’єктах буде працювати авторський нагляд – представники компанії, яка розробляла проєкт, а також представники Інституту якості матеріалів (державний контролюючий орган), з якими ми на стадії підписання угоди. Усі ці інстанції, кожна зі свого боку, здійснюватимуть контроль за якістю будівництва та надаватимуть експертні висновки. З боку міської ради відповідальність за реалізацію проєкта покладена на першого заступника міського голови Григорія Ткаченка і частково на мене, як на начальника управління економічного розвитку, тому що за нами закріплена Програма капітального будівництва.
В яких навчальних закладах нашої громади вже є укриття, і чи зможуть вони повноцінно функціонувати з початком навчального року?
Якщо ми говоримо про громаду в цілому, то в Трипільському ліцеї вже є укриття – перевірене ДСНС, повністю облаштоване підвальне приміщення, розраховане на 50 осіб. В Халеп’янській гімназії теж капітально відремонтоване та облаштоване усім необхідним підвальне укриття майже на 1000 осіб. Наразі управлінням гуманітарного розвитку виконавчого комітету УМР проводиться капітальний ремонт підвалу в Жуківцівській гімназії, розрахованому на 300 осіб. Усі ці підвальні укриття наближені до вимог ДСНС: достатньо укріплені, облаштовані усім необхідним, мають декілька виходів, роздільні санвузли для старших та молодших школярів, вентиляцію.
Наразі розробляється проєкт реконструкції підвального приміщення дитячого садочку «Хоровод» в Українці. В подальшому його планують експлуатувати в якості найпростішого укриття. Чому їм не можливо користуватися зараз? Через весь підвал садочка проходять внутрішні мережі – труби гарячої води та пару під великим тиском. Відповідно настанов ДСНС ми не можемо користуватися такими підвалами через небезпеку пориву комунікацій внаслідок повітряних атак. Зараз проєктанти шукають приміщення без таких комунікацій і вивчають можливість герметизувати їх від можливих поривів, а також намагаються зробити додаткові виходи. Тобто це буде не одне велике підвальне приміщення, а окремі кабінети на 50 осіб з власними виходами.
Що стосується інших навчальних закладів – не усі їх підвальні приміщення придатні для облаштування укриттів. Наприклад, у Трипільському садочку не можливе побудувати сховище – самі опорні конструкції дуже старі, вони не витримають навантаження ані від капсульного заглиблення під землю, ані від забивання паль. Отже, ми одразу відмовились в цього проєкту, бо це технологічно не можливо.
Зараз ми говорили про укриття для навчальних закладів, а чи планується будівництво громадських укриттів для мешканців міста?
Як я вже казала, ці два об’єкти будуть обслуговувати не лише освітні заклади, а й цивільне населення поза навчальним процесом – за необхідності, кожен з них може прийняти навіть більше, ніж 730 осіб. Втім я розумію, що для сімнадцяти тисячного міста це мізерно мало – ці сховища не змозі врятувати усіх. Отже, на будівництві цих двох укриттів ми зупинятися не збираємось.
Ще раз нагадаю, що підвальні сховища в панельних будинках і модульні укриття для нас не вихід – дуже велика загроза безпеки мешканців міста. Ці два проєкти укриттів майже спустошили міський бюджет, ще один ми зараз не потягнемо. Як варіант, будемо брати участь у конкурсах відповідних проєктів, які фінансуються з державного бюджету, але для цього треба мати готовий проєкт. Саме зараз ми вивчаємо територію громади, шукаємо земельні ділянки, де ще можна побудувати укриття цивільного захисту населення, але, повторюсь, рельєф нашої громади такий, що далеко не скрізь це можна зробити.
Наразі ведемо перемовини з ізраїльськими колегами, вивчаємо їх досвід, адже ця країна багато років перебуває в умовах війни й добре розуміється на будівництві захисних об’єктів. Стратегічно передбачається подальше будівництво багатофункціональних захисних споруд на території нашої громади, але, через брак власних коштів, складно назвати якісь конкретні терміни реалізації цих проєктів, все залежить від джерел фінансування.
Що саме Ви робите під час повітряної тривоги, аби почувати себе захищеною?
Відповім, як людина, яка проживає на 9-му поверсі звичайного багатоповерхового будинку. Дійсно, буває дуже лячно, але правило двох стін ніхто не скасовував. Напевно, таке собі заспокійливе, втім абсолютної гарантії безпеки в нашій країні наразі не може дати ніхто. Ми бачимо новини, бачимо наслідки ворожих атак. В країні війна, постраждати можна будь-де: і у власному будинку на будь якому поверсі, і в підвальних приміщеннях панельних будинків, і, навіть, у повноцінному сховищі при прямому влученні снаряда. На жаль, відтепер – це наші реалії, їх треба усвідомлювати й не перекладати відповідальність за власну безпеку лише на уряд або органи місцевого самоврядування.
Я розумію, що жителям не цікаві будь-які пояснення, люди хочуть укриття. Люди хочуть наявність безпечних місць для перебування під час повітряних тривог. Я також людина і також хочу почуватися в безпеці. Це – звичайний людський фактор.
Тому, віримо у краще!
Віримо в ЗСУ і ППО!
Віримо, в будівельників, які взялися за непросту роботу і рухаємось вперед!
Все буде Україна!