26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи – аварії на Чорнобильській АЕС. Це день, коли ми вкотре віддаємо шану всім ліквідаторам та мирним мешканцям, які загинули внаслідок вибуху на Чорнобильській АЕС і день вдячності Героям атомного фронту, які брали участь у ліквідації наслідків аварії.
Сьогодні біля пам’ятного знаку пройшов мітинг-реквієм за участі ліквідаторів, керівництва Української міської ради, міського голови та небайдужих жителів.
Подяками від імені міського голови Олександра Туренка були відзначені герої-ліквідатори нашої громади, які 39 років тому, не вагаючись, сіли в транспорт і поїхали виконувати свою роботу, аби врятувати майбутнє цього світу. Які знали, на що йдуть, але готові були віддати найцінніше – своє здоров’я.
Ознайомимо вас з п’ятьма учасниками тих подій нашої громади:
- Борис Іванович Довгоп’ят пригадує, як 26 квітня його повезли з Обухова через Київ та Вишгород до піонер-табору “Сказочне”. Протягом 27 квітня – 2 травня його завданням було вивантаження піску для гасіння пожежі.
- Володимир Павлович Коваленко працював в тогочасному “Мінводхозі”; у безпосередній близькості від реактора (150 м), брав участь в установленні водної свердловини з подальшою перевіркою витоку води забрудненої радіацією. Перебував 5 днів в зоні ураження.
- Анатолій Жабін служив в армії начальником автомобільної служби військової частини, виїхав на ЧАЕС одразу після аварії, його завданням було направлення інженерно-очищувальну техніки в місто Прип’ять (прибирання будівель уражених радіацією). Перебував безпосередньо в зоні відчуження з жовтня 1986 р по січень 1987р.
- Микола Бондарчук був направлений з кагарлицького управління державної автомобільної інспекції УСРСР та був задіяний в евакуації людей з Прип’яті, пізніше супроводжував голову урядової комісії з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Бориса Євдокимовича Щербину.
- Володимир Андронович Романчук працював в Укренерго-механізації, займався будівництвом 3-го енергоблоку ЧАЕС, в ніч аварії був направлений на ліквідацію, перебував вахтами на об’єкті. Його товариш-ліквідатор, який захотів поділитися спогадами про трагедію не називаючи ім’я, пропалював отвори під реактором з 21 травня по 30 травня, щоб поставити датчики для перевірки справності і режимності реактору. Пригадує, що рівень радіації досягав 10-15 рентген… Лікувався в декількох лікарнях Києва, наразі лишився єдиним живим ліквідатором своєї вахти.
- Василь Степанович Глущенко вже 1 травня обійняв посаду начальника дільниці ізоляції. Під його керівництвом перебувало 30 чоловік, які працювали на пунктах спеціальної обробки (ПуСо) “Черевачі”, “Діброва” та “Лельов”. Пропаливали отвори під реактором з 21 травня по 30 травня. Загалом провів близько 1 року на ліквідації, має 2-гу групу інвалідності.
Подвиг ліквідаторів-чорнобильців не підлягає забуттю, тому ми маємо бути усвідомлені про їхній подвиг, берегти довкілля і не допустити повторення ядерної катастрофи.
Дякуємо всім героям-ліквідаторам Чорнобильської АЕС і героям сьогодення за самопожертву в ім’я всього живого на цій земній кулі.
Вічна пам’ять загиблим…