Не панікуйте та не приймайте поспішних необдуманих рішень:
– не тікайте від полум’я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте кромку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом; з небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму поширення вогню;
– якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що над самою поверхнею землі, – воно тут менш задимлене; рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будьякої тканини;
– гасити полум’я невеликих низових пожеж можна, забиваючи його гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;
– під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв’язок за допомогою голосу;
– будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;
– особливо будьте обережні у місцях торф`яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому рухайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину шару, що вигорів;
– після виходу із осередку пожежі повідомте місцеві органи влади та аварійно-рятувальні підрозділи про місце, розміри та характер пожежі «101».
Пожежами в екосистемах завдається величезна шкода ґрунтам, рослинному та тваринному світу. Такі випалювання погіршують якість ґрунтів та призводять до змін видового складу рослинності.
У вогні гинуть корисні комахи, які зимували у верхніх шарах ґрунту, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосферного повітря.
Шкода від спалювання сухої трави та опалого листя вкрай небезпечна. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. До складу диму від спалювання сухої рослинності та її залишків входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. Крім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найбільш отруйних для людини речовин.
У 90% випадків причина виникнення лісових пожеж – людина, яка необережно поводиться із вогнем у лісі, у місцях роботи і відпочинку, не звертає уваги на необхідність суворого дотримання правил протипожежної безпеки.
Найбільш небезпечними є лісові пожежі, причиною виникнення яких є необачна дія людини (розведення вогнища і необережне поводження з ними, сільськогосподарські палі, використання несправної техніки та агрегатів, грозові розряди, самозагорання торфу тощо).
Великої шкоди приносить перекидання осередків займання на торфовища. Головною проблемою таких пожеж є те, що загасити тліючі торф’яники за короткий час майже неможливо. Більше того, у деяких місцях шар торфу сягає 3-6 метрів, тому, навіть коли вже здається, що пожежа згасла, через деякий час тліти починає знов.
Кожний необдуманий та безвідповідальний вчинок під час розведення вогню містить в собі небезпеку для довкілля. Залишене без нагляду вогнище, кинутий сірник, або навіть викинута склянка під променями сонця можуть спровокувати масштабну лісову пожежу, а неконтрольоване випалювання сухої стерні або побутових відходів, зокрема, поблизу торфополів – затяжне, багатоденне горіння торфу.
Регулярні підпали зменшують біорізноманіття та порушують природну рівновагу. Саме тому, зважаючи на збільшення кількості загорянь у природних екосистемах та на відкритих територіях, закликаємо громадян суворо дотримуватися правил пожежної безпеки та не провокувати пожежі в природних екосистемах.
В першу чергу, не випалюйте суху траву та сміття на присадибних ділянках, не розводьте відкритий вогонь поруч із господарчими будівлями, не розкидайте недопалки та сірники на суху трав’яну підстилку!
Провідний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Обухівського РУ ГУ ДСНС України у Київській області
старший лейтенант служби цивільного захисту
Владислав СЕКРЕТ