Самостійно задекларовані до сплати в бюджет податкові зобов’язання необхідно сплатити до 01 серпня 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує громадянам, які подали податкові декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік та задекларували до сплати в бюджет податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, що відповідно до норм Податкового кодексу, фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації. 

Подання Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що відповідно до п.16 ст.3 Закону України від 06.07.1995  №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів/послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:

– реєстратора розрахункових операцій (РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац 1 п.16 ст.3 Закону №265);

– програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац 2 п. 16 ст. 3 Закону № 265).

Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа СГ зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (додаток 2 до Порядку № 317).

Нормами Закону №265 не передбачено відповідальності до СГ у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

За непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265. 

Платники рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.  

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є:

– деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

– деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років – рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів – суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);

– деревина, заготовлена під час проведення заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;

– другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

– побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

– використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів дорівнює календарному кварталу.

Податкова декларація з рентної плати та додаток з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів подаються платником рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, до контролюючого органу за місцезнаходженням лісової ділянки. 

Відповідальність за продаж алкогольних напоїв у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю – част.20 ст. 15 Закону України №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481). № 481).

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, куріння тютюнових виробів, використання електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

Сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання  (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби –част.9 ст.15 прим.3 Закону №481.

До СГ застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 у розмірі 6800 грн.

Відповідно до част.3 ст. 156 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, зокрема, торгівля алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною 1чи 3 ст. 156 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Отже, до СГ (крім закладів ресторанного господарства) за продаж алкогольних напоїв у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800 гривень.

Крім того, відповідно до част.3 ст. 156 КУпАП порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, зокрема, торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадову особу суб’єкта господарювання. 

Чергове засідання експертної групи Ради бізнес-омбудсмена та ГУ ДПС у Київській області

20.07.2021 відбулось чергове засідання експертної групи Ради бізнес-омбудсмена та ГУ ДПС у Київській області

Основними питаннями для обговореннями експертів біли: електронне адмініструванням ПДВ, особливості позовних заяв платників, виконання судових рішень, а також пошук шляхів удосконалення процесів адміністрування податків.

«Створення умов, за яких платникам податків будуть максимально зрозумілі нюанси оподаткування – одне з головних завдань, що стоїть перед податківцями» – зазначив у ході зустрічі заступник начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський. 

Які платники єдиного податку можуть бути платниками ПДВ ?

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд.V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім платників єдиного податку першої – третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали третю групу платників єдиного податку зі ставкою ЄП 3%, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.

Згідно із п.293.3 ст.293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

3% доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;

5% доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 %, може бути обрана:

а) СГ, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ, у разі переходу його на спрощену систему оподаткування;

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 %, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку;

в) СГ, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).

Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 % доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку четвертої групи. 

Погашення податкового боргу 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує про необхідність своєчасної сплати платниками податків узгоджених сум податкового зобов’язання до бюджету. Несвоєчасна сплата призводить до виникнення податкового боргу та створює негативні наслідки для платників, зокрема це опис майна у податкову заставу, стягнення коштів або продаж майна боржника, стягнення дебіторської заборгованості. На майно боржника може бути накладено арешт, платники єдиного податку можуть втратити право на застосування спрощеної системи оподаткування.

Податковим боргом є узгоджене грошове зобов’язання, не сплачене платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашена пеня, нарахована у порядку, визначеному ПКУ.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно платника податків з урахуванням обмежень, визначених п.87.3 ст. 87 ПКУ, та іншими законодавчими актами.

З дня виникнення податкового боргу платнику податку направляється податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу щодо погашення суми податкового боргу, яка містить відомості про розмір податкового боргу, що забезпечується податковою заставою, вимогу погасити борг та повідомлення про наслідки його непогашення.

Одночасно з податковоє вимогою надсилається рішення керівника податкового органу про опис майна в податкову заставу.

Право застави виникає згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і не потребує письмового оформлення – поява податкового боргу призводить до передачі майна боржника у податкову заставу.

Якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 60-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020грн.) , то право податкової застави не застосовується та податкова вимога не надсилається,

У разі відсутності чи недостатності коштів для погашення боргу, платник визначає ліквідне майно для податкової застави. Якщо платник самостійно не визначає таке майно, податковий орган за допомогою наявних реєстрів рухомого та нерухомого майна визначає майно в податкову заставу. На підставі рішення керівника податкового органу податковий керуючий складає акт опису майна у податкову заставу та реєструє його у відповідному державному реєстрі обтяжень. За платником зберігається право на користування таким майном, але відчужувати його без узгодження з податковим органом платник не може (ст.92 ПКУ).

Якщо платник протягом 30 календарних днів з дати надсилання (вручення) податкової вимоги не сплатив податковий борг, податковий орган має право стягувати кошти боржника – з рахунків або готівкові. У разі недостатності коштів – стягувати майно, яке перебуває у податковій заставі , а у разі недостатності і майна – стягувати дебіторську заборгованість (ст.95 ПКУ). Ці процедури проводяться за рішенням суду.

Отже, протягом 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) платнику податкової вимоги йому слід вжити максимальних заходів задля погашення боргу, допоки процедури примусового стягнення ще не набудуть значних масштабів.

У разі погашення податкового боргу податкова вимога автоматично вважається відкликаною, а процедура стягнення припиняється. 

Правильно оформляйте найманих працівників 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що одним з пріоритетних векторів роботи податкової служби у напрямку наповнення місцевих бюджетів продовжує залишатися боротьба з нелегальною трудовою зайнятістю та виплатою заробітної плати «в конверті», з якої не сплачено податки та єдиний внесок до бюджету.

Наразі органи ГУ ДПС області приймають участь у складі робочих груп з координації роботи з легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених при районних державних адміністраціях, здійснюють роз’яснювальну роботу із керівництвом підприємств, на яких встановлено виплату заробітної плати найманим працівникам у розмірі нижчому від визначеного законодавством рівня.

Звертаємо увагу, що оформлюючи найманого працівника на роботу, слід не забувати здійснити наступні кроки:

• укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України; форма трудового договору між працівником і роботодавцем, який використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 № 260);
• оформити наказ про прийняття на роботу (заповнюють типову форму № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджену наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489);
• повідомити ДПС про прийняття на роботу (Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413).

Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:

-засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

-на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

-на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. 

Порядок дій суб’єкта господарювання для реєстрації ПРРО 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі, також на обліку має перебувати його господарська одиниця, на якій буде використовуватись ПРРО.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), яка подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)), або засобами телекомунікацій.

СГ може використовувати ПРРО після включення такого ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261). 

Як фізичній особі отримати документ, що засвідчує його реєстрацію у Державному реєстрі 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що для отримання фізичною особою – громадянином України документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) необхідно:

1. подати до податкового органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненням). Для заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР використовується паспорт з відміткою про реєстрацію місця проживання/перебування. Якщо у паспорті відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

– довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі -Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

– довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

– довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).

Термін видачі документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі:

до 3-х робочих днів – у разі звернення до податкового органу за місцем проживання;

до 5-ти робочих днів – у разі звернення до будь-якого податкового органу.

2. Звернутися до податкового органу, до якого подавалась Облікова картка за ф. № 1ДР для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі та пред’явити паспорт з відміткою про реєстрацію місця проживання/перебування. 

Платники, які звільняються від сплати ЄВ за себе 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

– ФОП, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464),

– фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464),

– члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).  

Такі особи звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб зазначених у пп. 4 і 5 част.1 ст. 4 Закону № 2464 (як ФОП і як осіб, які провадять незалежну професійну діяльність).

ФОП та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464 ( у 2021 році – 90000,0грн.). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску ( у 2021 році – 1320,0грн.) – част.6 ст. 4 Закону № 2464. 

Безоплатно отримані товари/послуги платників єдиного податку включаються до доходу 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників єдиного податку, що до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.292.3 ст.292 ПКУ, безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Інформує: ГУ ДПС у Київській області