Міська рада - Пн-Чт: 8:00 - 17:15; Пт: 8:00 - 15:45; Сб, Нд: вихідні

Культура сортування сміття

urna1У Європі практика сортуван­ня сміття працює уже декілька десятиліть. У багатьох країнах за цей час виробилася культу­ра роздільного збору відходів, що заохочується державою. В Україні така практика тільки починає набирати обертів – встановлюються спеціальні сміттєві баки, прописуються за­кони… Але в людському розумі, на жаль, неможливо прописати рядок: «Сортуйте сміття, воно має утилізуватися, а не захоро­нюватися! Дбайте про довкілля і здоров’я ваших дітей». «Дніпровський проспект» по­говорив із першим заступником міського голови Володимиром Луценком про ситуацію із сортуванням сміття в Українці.

– Як давно у нашому місті працює програма із сортуван­ня сміття?

-В Українці вона діє ще з 2008 року. Втілити все нам до­помагало ПП «Рада», що в Бучі. Зараз підприємство розвинуло свої напрямки діяльності: воно вже не тільки сортує сміття, а й переробляє і випускає якусь продукцію із нього.

– Що змінилося із 2008 року? Чи справді у звичайних кон­тейнерах стало менше сміття?

-Роботи було зроблено бага­то, дещо змінилося у свідомості людей: з’явилося розуміння того, що програма із сортуван­ня сміття потрібна місту. На сьогодні є певні результати, на жаль, не зовсім такі, які б ми хотіли бачити. Безумовно, коли у місті на кожному майданчи­ку для збору сміття з’явилися нові додаткові контейнери для сортування, кількість сміття, яке вивозиться для захоронен­ня, зменшилася. На жаль, не всі сортують сміття і зовсім не всі викидають у контейнери для сортованого сміття те, що потрібно. Туди потрапляють і побутові відходи.

– Як тоді чинить організація, що забирає сортоване сміття?

-Підприємство досить скру­пульозно ставиться до якості сортування. Якщо у контейнері наявне і побутове сміття, воно його просто не забирає. Я по­ясню чому. Якщо поліетиленову пляшку ще можна перебрати без загрози здоров’ю людини, то вручну вибрати бите скло із відходами неможливо – це призводить до травмування людей і пошкодження техніки.

– Яким чином можна доне­сти до людей, наскільки важ­ливо правильно розподіляти відходи?

-Є необхідність і далі роз­вивати агітаційну роботу і на­вчання. Можливо, починаючи із рівня дитячих садків, коли дітки будуть приходити додо­му і розповідати своїм батькам про те, що потрібно сортувати сміття. Думаю, вони реагува­тимуть на це. На сьогодні За­кон України, а особливо закон про відходи, говорить, що ко­жен мешканець зобов’язаний сортувати відходи і викидати їх за видами відходів. За це вста­новлена відповідальність.

– Ви караєте людей, які по­рушують законодавство?

-Поки ми не займаємося санкціями чи каральною ро­ботою. Зараз наша мета – до­нести до свідомості кожного, що це користь для здоров’я та фінансів: треба буде менше платити за відходи, які виво­зяться на утилізацію; чим мен­ше захоронено сміття, тим мен­ше буде шкідливого впливу на екологію.

– Що плануєте робити далі?

-У нас сьогодні всі майдан­чики стовідсотково забезпечені контейнерами для сортованого сміття. Деякі контейнери (євро) – не зовсім практичні для того, щоб туди не потрапляло сорто­ване сміття. Вони мають отвір та кришку. Її дуже легко можна зняти чи відкрити. Наступний етап розвитку цієї програми – бажання закупити пластикові контейнери (двокубові, типу «дзвіночок»). Вони стоять в одній частині міста і вже по­казали свою ефективність. Але є проблема – такі контейнери дуже дорогі. Зараз вони кош­тують 12-15 тисяч гривень. У будь-якому разі ми поступово купуватимемо їх, бо це дасть результат. Ці контейнери для сортованих відходів насампе­ред будуть установлені у місцях загального користування – на набережній, біля пляжів.

Правила сортування сміття:

У контейнер для паперу можна класти:

• газети, журнали, каталоги, рекламні проспекти;

• зошити, чистий та використа­ний папір для нотаток та малю­вання;

• конверти, книжки без твердої обкладинки;

• картонні ящики та коробки, паперові пакети та паперову тару;

не можна класти:

• вологий картон та папір;

• використаний паперовий посуд;

• картонну тару для напоїв, плівку;

• фольгу та копіювальний папір.

У контейнер для склам можна класти:

• скляну тару

не можна класти:

• вимащену в їжі або не до кінця спустошену тару;

• лампочки;

• віконне та листове скло.

У контейнер для пластмаси можна класти:

• пластикову тару: коробки з-під йогурту, пляшки з-під олії, кетчу­пу, майонезу, пляшки з-під кремів і шампунів, пластиковий посуд та коробки, поліетиленові кульки та плівку;

не можна класти:

• тару з-під небезпечних речовин (наприклад, з-під побутової хімії);

• тару від аерозолів.

В Українці у приміщенні міської ради є ящик для збору використаних батарейок, а в супермаркеті «Велика кишеня» – ще й для блоків живлення.

За словами вчителя екології Наталії Томачової, місту не вистачає пункту прийому для утилізації ламп денного світла – енергозберігаючих. У одній такій лампі міститься від 3 до 5 міліграмів ртуті. А ця речо­вина – одна з найтоксичніших і може завдати серйозної шко­ди здоров’ю людини. Тому зрозуміло, що просто викидати на смітник таку лампу не можна.

Енергозбереження набуває все більших обертів у нашому місті. Кожен економний гро­мадянин замінив старі лампи на енергозберігаючі. Отже, те­пер ми зіткнулися із серйоз­ною проблемою – відсутністю у нашому місті пункту, куди ці лампи здавати для утилізації. Сподіваємося, що це питання скоро вирішиться.

Режим роботи міської ради:

Понеділок – Четвер: 8:00 – 17:15; П’ятниця: 8:00 – 15:45; Субота, неділя: вихідні

© 2023 Українська громада - всі права захищено