Децентралізація чи централізація?

Кошти на дитячі садочки та палаци культури доведеться брати в районі у тій кількості, яку визначатиме район. Крім того, зміни до Бюджетного кодексу України призвели до суттєвого зниження загально­го фонду та фонду розвитку бюджетів міст районного зна­чення. З 1 січня 2016 року села, селища та міста районного зна­чення втратять всі свої повнова­ження, якщо не об’єднаються. Фактично ми спостерігаємо централізацію влади.

Це питання на прес- конференції в УНІАН обгово­рювали члени Асоціації малих міст України (АММУ).

«Ми хотіли децентралізації, а отримали де-факто централізацію. Ми хотіли по­кращити можливості громади, а отримали погіршення. Ми хотіли стати центром реформ, а натомість стаємо епіцентром руїни, яка розгортається у країні», – зазначає голо­ва АММУ, міський голова Українки Павло Козирєв.

Держава передала всі делеговані повноваження міст районного значення районним державним адміністраціям. Тобто всі освітні та культурні за­клади будуть забезпечуватися із районного бюджету. За словами Павла Козирєва, це може при­звести до недофінансування. Місцеве самоврядування на рівні сіл, селищ, міст район­ного значення просто зникне в Україні.

«У 2015 році половина міст районного значення залишила у своєму підпорядкуванні дитячі садочки та палаци культури. Бюджет скоротився у 70% міст районного значення, а фонд розвитку – у 76%. При цьому у 18% міст він взагалі відсутній. Там немає грошей, щоб за­класти капітальні витрати», – наголошує Павло Козирєв.

Згідно із новим Бюджет­ним кодексом, на рівні міст обласного значення відбулася децентралізація і покращення, але решта країни цього позбав­лена.

За словами Юрія Бови, міського голови м. Тростя­нець, Україні потрібні справді спроможні громади, які б мог­ли надавати послуги безпо­середньо на своїй території. Олександр Рябоконь, міський голова Пирятину, запропонував звернутися до депутатів-мажоритарників: «У Верховній раді навіть не уяв­ляють, які наслідки мають їхні законодавчі ініціативи. Депута­ти-мажоритарники мають по­говорити зі своїми громадами: працівниками галузі освіти, культури та вислухати той не­гативний досвід, який зараз є».

Усі учасники прес- конференції висловили думку, що потрібно змінювати за­конодавство і виправляти по­милки вже сьогодні. Міський голова Новоукраїнки Олек­сандр Корінний вважає, що об’єднання громад є неми­нучим: «Так чи інакше міста районного значення стануть центром об’єднання гро­мад на сільських територіях. Адже ніколи два бідні села не об’єднаються в успішну та за­можну громаду».

За словами Валентини Полтавець, виконавчого директора АММУ, важливо сьогодні акцентувати увагу громадськості, органів влади та ЗМІ на тому, що процес ре­форми місцевого самовряду­вання іде не у відповідності до концепції реформи, яка була по­годжена Асоціацією малих міст України. 269 міст районного значення, які на сьогоднішній день є дієздатними органами місцевого самоврядування, ста­ють недієздатними.

Учасники прес-конференції запропонували такі шляхи вирішення існуючої проблеми:

1. Надати містам районного значення статусу міст обласно­го значення.

2. У 85-ій статті бюджетно­го кодексу прописати чітку ви­могу до районних державних адміністрацій: забезпечити за рахунок районних бюджетів повноцінне утримання у 2015 році дитячих садочків і клуб­них закладів міського самовря­дування не менше рівня 2014 року.

3. Прибрати із законодавства статуси обласного і районного значення.

Стосовно останньої тези Ва­лентина Полтавець додала, що статуси міст – рудимент радянської системи: «Давайте забезпечимо наші територіальні громади реальним місцевим са­моврядуванням, із усіма послу­гами і відповідними ресурсами. У всіх міст має бути такий ста­тус, як у міст обласного значен­ня. Тобто будуть лікарні, шко­ли, дитсадки, палаци культури – нормальні дієздатні громади».

За словами Павла Козирєва, голова Комітету Верховної Ради з державного будівництва та місцевого само­врядування Сергій Власенко підтримав ідею АММУ провес- ти парламентські слухання із цього приводу.