В Українці відбулася 13-та традиційна церемонія нагородження кращих серед кращих. Розпочалося свято урочистими звуками фанфар. Ведучі Марія Узлова та Андрій Гузєв запросили присутніх переглянути на екрані найвидатніші миті життя громади за рік, у яких відзначили не лише здобутки та перемоги, а й втрати – йдеться про буремні події Майдану, що вплинули на життя всієї країни та змінили хід історії. Зала піднялася, зустрічаючи героїв міста – учасників АТО: Юрія Ковтуна, Володимира Дубровського, Ігоря Іваницького, Євгена Прокопенка, Олексія Темінського та Андрія Павленка. Міський голова Павло Козирєв від імені усієї громади вручив кожному подяку за відданість народові України, активну громадську позицію, мужність та героїзм. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять про тих, хто мав би бути на сцені, але вже не зможе… ніколи. Немов янголя, маленька вихованка студії “Стейдж-вок” Віка Степанюк зі свічкою у руках, на темній сцені, молила піснею “Боже, Україну бережи”.
І ось – перша номінація – “Волонтер року”. Переможець – Олена Славна! Вона подякувала своїй родині та кожному, хто долучався до волонтерства, зазначивши, що це – близько тисячі осіб. Та до себе на сцену покликала лише одну людину: “Я окремо хочу сказати про Софію Терещенко. Вона – наймолодша наша помічниця, написала понад 30 листів воїнам, виготовила десятки сердечок-оберегів. Софійка брала учать у всіх акціях зі збору допомоги. А коли їй сказали, що вона не може носити бейджик волонтера, дівчинка, знявши його, вдома вирізала велетенське серце, розфарбувала його у жовто-синій та написала : “Я допомагаю військовим”. Олена Славна вручила Сонечці подяку від волонтерського руху. Хто зна, можливо, Софійка у свій час теж прийме естафету “Волонтера року”. А ланцюжок оголошення переможців веде далі – до нагородження у такій схожій номінації… – “Щире серце”. Цю відзнаку здобула активістка, очільниця клубу “Retro” Галина Кучеренко. У намінації “Громадський діяч” найкращою стала Валентина Лахтадир, організатор та куратор загальноміського фестивалю “Фестиваль дворів”. “Учнем року” став 11-класник Української ЗОШ №2 Олександр Федоряка. “Учителем року” визнали вчителя української мови та літератури Ніну Ковальчук. Вона подякувала рідному колективові школи №1, мерії, батькам та “своїм учням, яких я вчила, а вони вчили мене”, і побажала усім миру. Підвела риску освітянських відзнак працівник дитсадочку “Альонушка” Ольга Ярощук у номінації “Вихователь року”. Найкращою у напрямку “Охорона здоров’я” визнали медичну патронажну сестру Української амбулаторії загальної практики і сімейної медицини Наталію Веремій.
Девіз “Боротьба належить вільним” натякнув гостям на переможця у номінації “Спорт”. З рук свого тренера Анатолія Гуральського перемогу отримав чемпіон світу з вільної боротьби – українчанин Андрій Яценко. Ім’я кращого у номінації “Культура” вийшла оголосити директор ПК “Енергетик” Агнеса Олкова-Михницька. Проте зробила вона це не одразу. “Близько 30 воїнів з нашого міста захищають зараз нашу країну. Не всі змогли вчасно дістатися сюди. Перед тим, як я оголошу переможця, я закликаю залу піднятися та оваціями зустріти Олександра Круковського, що служить у 25-му батальйоні територіальної оборони “Київська Русь”. Багато можна дякувати… Як мати, я низько вклоняюся вам за наших дітей, за те, що ви зараз на передовій. Я прошу лише: повертайтеся живими!”. Це була одна із найзворушливіших митей того вечора. У багатьох на очах бриніли сльози… Панові Олександру також вручили подяку “За захист Батьківщини…”. Після цього Агнеса В’ячеславівна привітала із перемогою у номінації “Культура” Марію Узлову – режисера ПК та чарівну ведучу не лише цієї церемонії, а й переважної більшості інших загальноміських свят.
Кращим у номінації “Бізнес та підприємництво” став власник однієї із заправних станцій міста Микола Шумський. Він надає паливо для комунальної техніки міста у такий скрутний для країни час. За словами міського голови, упродовж 6 місяців він заправляв ці автівки у борг, адже кошти з казначейства не надходили до розпорядження міста.
Найкращим “Працівником комунального господарства” визнано двірника прибудинкових територій підприємства “Садиба” Тетяну Скрипку. “Я дуже вдячна вам за те, що любите й цінуєте своє місто, адже чистота залежить від вас, а ми – лише трішечки підтримуємо цей лад”, – скромно зазначила переможниця.
Заключною номінацією стала “Енергетика”. Оголосити переможця на сцену піднявся очільник нашої громади Павло Козирєв. Назвавши його “частиною нерозривної пари “місто-станція”, він запросив на сцену переможця – директора Трипільської ТЕС Петра Кравця. Петро Павлович розповів громаді про різноманітні шляхи підтримки наших воїнів колективом станції, а з приводу перемоги додав: “Повірте мені, пропрацювавши на станції з 1980 року, я можу стверджувати, що це – спільна нагорода колективу станції. Я це кажу щиро, адже розумію свою роль та роль 1838 осіб”. Петро Кравець запевнив усіх, що перейматися немає підстав, адже ТЕС працює і працюватиме.
Між номінаціями глядачі насолоджувалися художніми номерами від вокальної студії “Шанс”, Лесі Білик, танцювального колективу “Веселі чобітки”, хору “Наддніпряночка”. Громада надзвичайно тепло зустріла гостей з Обухова, які стали окрасою церемонії – квартет “Intermezzo” та хору “Золотий ключик” у супроводі ансамблю “Колорит“. Завершив церемонію виступ колективу “Територія сонця”.
Агнеса Олкова-Михницька зазначила: “Багато було сумнівів, чи є необхідність проводити цей захід. Вважаю, що які б не були часи, завжди є люди, які мають бути визнаними та відомими всім за високу якість роботи, професіоналізм, самовідданість та щире серце”.
Хоча захід і називається “Людина року”, проте кожен розуміє, що ці люди самовіддано виконували свою роботу протягом довгих-довгих років. Спасибі, Українко, за таких гідних представників!