Міська рада - Пн-Чт: 8:00 - 17:15; Пт: 8:00 - 15:45; Сб, Нд: вихідні

Жуківцівський старостинський округ

Село Жуківці розташоване на р. Бобриці, за 25 км від райцентру, за 10 км – від залізничної станції „Трипілля-Дніпровське”. Населення – 900 чоловік.

Першу писемну згадку про Жуківці знайдено в середині ХVІ століття. Назва поселення походить від імені якогось Жука-Жуково. Печерський ієромонах

Л. Похілевич пише, що про існування в Жуківцях церкви в середині ХVІ ст. говорить напис на древньому церковному служебнику, що зберігається як пам’ятка Археологічного Товариства при Київській духовній академії.

Під час визвольної війни, року 1649-го, Жуківці ввійшли до складу Трипільської козацької сотні. Універсалом Богдана Хмельницького 1656 р. Жуківці в складі Трипільщини надані Києво Печерському монастиреві.

1699 р. універсал гетьмана Івана Мазепи надає Трипільський монастирський маєток митрополитові Варлаамові Ясинському, який відпускає його Києво-Софійському кафедральному монастиреві.

1709 р. універсал гетьмана І.Скоропадського підтвердив належність Жуківців митрополитові Іоасафу Круковському.

За рум”янцевським переписом у Жуківцях 1766 року в 40 хатах проживало 487 чоловік, вони мали 2122 голови живності. У складі Трипільського маєтку Києво-Софійського монастиря Жуківці знаходилися до 1787 року: під час секуляризації монастирських земель Жуківці стали скарбовим селом, а його мешканці – державними селянами (казенними).

1800 р. згоріла місцева церква. 1810 р. в селі споруджено новий Козьмодем”янівський храм. 15 листопада 1830 р. в Жуківцях спалахнула епідемія холери. У травні 1845 р. повз село, старим Київським чумацьким шляхом, по дорозі з Богуслава на Трипілля, проїздив Т.Г.Шевченко.

1847 р. збунтовані селяни спалили шовковичний завод німця Івана Тепле.

1860 р. в Жуківецькому маєтку знаходилося 1530 ревізьких душ, 5119 десятин землі. 1866 р. маєток перетворено на казенну Жуківецьку волость, до якої входили села Долина, Красне, Козіївка. В 1864 р. в Жуківцях проживало 1654 християни і 9 євреїв, 1887 р. – 2240 християни і 27 євреїв, ревізькиї душ – 710.

1900 р. казенне село Жуківці мало 524 двори, у яких проживало 2497 чоловік. У ньому були православна церква, однокласна приходська школа, казенна винна лавка, 16 вітряків і 4 водяних млини на р. Бобриці. 5 травня 1904 року в селі згоріло в пожежі 120 хат, старі церква і школа.

У серпні 1941 р. біля Жуківців, які входили до Трипільського оборонного плацдарму, протягом трьох тижнів точилися запеклі бої з ворогом що рвався до Києва. Восени 1943 р. Жуківці на два місяці стали прифронтовим селом: його захищали воїни 38-ї стрілецької дивізії 27 армії 1 Українського фронту. З ратного поля не вернулося 198 жуківчан.

У селі народились два Герої Радянського Союзу – Ф.П.Гладуш і генерал армії П.О.Білик.

У 80 роках розпочалася розбудова Жуківців.

1995 року відкрито церкву св. Косми і Даміана.

У селі є гімназія, дитсадок, Будинок культури, бібліотека, історико-краєзнавчий музей ім.. П.С.Топчія, на території якого встановлено Шевченківський верстовий стовп, на честь перебування Т.Г.Шевченка на території Жуківців та встановлено пам’ятник хліборобам.

Українська територіальна громада, Київська обл., Україна

Режим роботи міської ради:

Понеділок – Четвер: 8:00 – 17:15; П’ятниця: 8:00 – 15:45; Субота, неділя: вихідні

© 2021 Українська громада - всі права захищено