Учора Палац культури «Енергетик» наповнився особливим трепетом — адже ювілейний концерт, що відбувся під символічною назвою «Музи не мовчать, коли б’ють гармати», став не просто святом, а голосним свідченням того, що українська пісня звучить попри всі випробування.
Чверть століття — це не просто дата. Це історія жінок, які своїми голосами зберігали і несуть далі дух української пісні, нашої культури та нашої громади.
Колектив привітали:
студентка Валентини Анатоліївни Скляр-Кондрашевської — Аміна Дмитренко
студентка Національної музичної академії імені Петра Чайковського — Марія Кривенко
заслужена артистка України — Наталія Пелих
народний ансамбль танцю «Фаворит» (керівник Юрій Стрембіцький)
Спілка ветеранів.
Офіційні вітання
секретар міської ради — Катерина Проценко
донька Антоніни Василівни Міненко, засновниці й першої художньої керівниці хору, — Валентина
Тетяна Миколаївна Кузнєцова.
Особливо зворушливим став виступ Сташківа Ореста Степановича — колишнього директора Палацу культури «Енергетик», людини, яка стояла біля витоків народження хору. Його теплі слова нагадали всім, що «Наддніпряночка» — це колектив із великою душею та незламною історією.
З 2003 року хор очолює Валентина Анатоліївна Скляр-Кондрашевська, народна артистка України — людина, чия енергія, талант і відданість зробили «Наддніпряночку» тим, чим вона є сьогодні.
У складі хору — 20 неймовірних жінок. Вони дарують концерти, підтримують громаду, встигають на репетиції, виступи, благодійність — і роблять це з усмішкою та любов’ю.
Досягнення колективу говорять самі за себе:
Народний — з 2009 року
Лауреат конкурсу імені Дмитра Чубинського
Дипломант конкурсу імені Козловського
Гран-прі фестивалю «Сороченський ярмарок»
Лауреат конкурсу «Таланти твої, Обухівщино»
Лауреат конкурсу «На хвилях Дніпра»
Занесений до почесної обласної та районної ради ветеранів
Під час війни, коли багатьом важко навіть підняти голову — «Наддніпряночка» продовжує співати.
Їздять із благодійними концертами у медико-соціальні заклади
Плетуть сітки, збирають допомогу для ЗСУ
Валентина Анатоліївна постійно виїжджає на фронт підтримати наших захисників!!!
Це не просто хор — це жива легенда Українки.
Це спільнота, що об’єднує, надихає та дає відчуття дому.
Це голос нашого міста, голос сили, доброти та незламності.
«Наддніпряночка» — це серце української пісні, символ нашої єдності та нашої жіночої мудрості.
Дорогі учасниці хору!
Вітаємо вас з ювілеєм!
Нехай ваша творчість ще довго звучить у серцях людей.
Бажаємо вам натхнення, взаємної підтримки, щирих емоцій і нових мистецьких перемог.
Хай кожна ваша пісня приносить світло — навіть тоді, коли здається, що навколо темно. 