Чергова 49-сесія Київської обласної ради, яка розпочала свою роботу 3 червня, завершилася 23 червня, однак депутати знову не проголосували за найважливіше питання засідання – «Про схвалення перспективного плану формування територій громад Київської області».
У залі велося активне обговорення питання, але згоди дійти не вдалося й цього разу. Голова Київської облради Микола Бабенко закрив сесію, адже за основу питання про об’єднання громад проголосувало лише 28 із 91 депутатів. Схвалення перспективного плану переноситься на наступну сесію.
За словами Миколи Бабенка, Гостомельська громада, перша в Київській області – майже дійшла до фінішної прямої, залишилося лише провести останні сесії місцевих рад і отримали висновок від облдержадміністрації.
Володимир Шандра звернувся до депутатів: «Це дійсно, складне питання і воно має визріти. Ніхто нікого не буде ламати через коліно. Вже пішов процес, люди зрозуміли, що таке об’єднання громад і Гостомель показав нам приклад. Перспективний план має бути затверджений Кабінетом Міністрів, Верховною Радою. Тоді фактично всі громади отримають статус міста обласного підпорядкування. Без цієї реформи ми не змінимо внутрішні відносини між внутрішнім самоврядуванням і центральними органами влади. Є воля Президента: ні в я кому разі не можна об’єднувати громади через силу».
Микола Бабенко висловив прохання до депутатів, аби вони активніше включилися у процес об’єднання громад, дослідили думку людей. «Із 70 депутатів тільки 30 відпрацьовують питання. Всі мають усвідомити, що згідно із Бюджетним кодексом фінансування буде надаватися тільки відповідно до перспективного плану або згідно з тією системою, яка діє зараз, – напряму на районні державні адміністрації. Цей процес дещо гальмується, бо голови райдержадміністрацій не зацікавлені у тому, щоб фінансування відбувалося інакше».
Заступник міського голови нашого міста Світлана Огаркова вважає, що перспективний план депутати не приймають через необізнаність з основними положеннями «Методики формування спроможних територіальних громад». Адже якби усе відбувалося згідно з Методикою, вже було б видно результати: «Містобудівники, землевпорядники, економісти та фінансисти мали б розробити технічний документ – Перспективний план. За своєю суттю – це бачення державою ефективного територіального устрою. Перспективний план формування територій громад складається із текстової і графічної частини».
Графічна частина – це мапа, яка відображає межі нових спроможних територіальних громад, їхні потенційні адміністративні центри та всі населені пункти, що увійшли до їхнього складу. Текстова частина включає паспорти спроможних територіальних громад, які містять кількісні характеристики населення та площі територіальної громади, закладів соціальної інфраструктури (школи, лікарні, дитячі садочки, територіальні центри соцзахисту), обсяги доходів, наявність приміщень для розміщення державних органів, установ, органів місцевого самоврядування тощо. Крім цього, текстова частина містить відомості про населені пункти, що увійдуть до складу спроможної територіальної громади. Перспективний план розробляється обласними державними адміністраціями, схвалюється обласними радами та затверджується Кабінетом Міністрів України.
«Але з перших кроків все пішло не так, – продовжує Світлана Огаркова, – почалися якісь «закулісні перемовини», торг, та професійна робота фахівців адміністрації була замінена збуренням людей, лобіюванням інтересів сильних селищних голів, які аж ніяк не хотіли прощатися зі своїми повноваженнями. Я вважаю, це й зашкодило, бо люди розбурхалися. У Методиці чітко прописано, що сама процедура об’єднання (ініціювання, громадські слухання, прийняття рішень сесій) відбувається після прийняття Перспективного плану формування громад. А у нас все зробили навпаки, і мені дуже шкода, що така необхідна реформа для кожної громади та для кожної людини – в Київській області не на часі!».
Світлана Володимирівна великий прихильник реформи, адже це дасть поштовх економічному розвитку громади: «Положення Методики об’єднання дійсно дають децентралізацію повноважень та фінансів. На місцях будуть не тільки кошти, а й повноваження. Мені дуже шкода, що питання знялося. Пропонують заслухати кожну громаду, але це ніколи не матиме успіху, адже голови селищних рад за жодних обставин добровільно не відмовляться від своїх «насиджених» місць. Якщо затвердиться перспективний план, я буду їздити до людей, розмовляти із ними про перспективи, економічні та інвестиційні можливості».
Отже, з Плютами ми чи без, наразі не відомо. Боротьба продовжується.