Обухівська ДПІ ГУ ДПС у Київській області нагадує, що 02.02.2020 року набрав чинності Закон України від 12.12.2019 року №378-ІХ «Про внесення змін до Кодексу законів про працю в Україні». Цим Законом внесені зміни до ст. 265 КЗпП, відповідно до якої, роботодавці несуть відповідальність в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Питання відповідальності роботодавців за використання найманої праці без оформлення трудових відносин, залишається на сьогодні найбільш запитуваним серед платників. На жаль, відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам законодавства.
Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.
Працівники, які одержують гроші „в конвертах” позбавляють себе соціальних виплат та гарантій. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів. Тому легалізація заробітної плати, прихованої зайнятості на сьогодні є одним з найпріоритетніших напрямків роботи державних службовців. Працівник, який отримує заробітну плату в „конверті” стає повністю залежним від роботодавця. Він не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу.
Тому, важливо розуміти, що існує заробітна плата “в конверті”, але пенсії “в конверті” не існує. Той, хто отримує нелегальну заробітну плату не дбає про своє майбутнє!
Надаємо увазі читачів найцікавішу підбірку запитань – відповідей на дану тематику.
Яка послідовність дій має бути здійснена СГ для реєстрації програмного РРО?
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557.
Якщо програмний РРО вийшов з ладу, що робити?
Якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення, слід оновити версію програмного забезпечення ПРРО та повторити процедуру закриття зміни; якщо несправність пристрою (пошкодження), слід протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (код форми J/F 1316701) з позначкою про несправність.
Після усунення несправностей для відновлення роботи ПРРО необхідно подати до контролюючого органу Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (код форми J/F 1316602) з позначкою про відновлення роботи, якщо така Заява не надійшла протягом місяця реєстрація ПРРО скасовується; якщо пристрій викрадено або втрачено, та у разі компрометації особистого ключа суб’єкта господарювання, слід подати Повідомлення за ф. №2-ПРРО з позначкою про крадіжку пристрою чи компрометацію ключа. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.
Для платників податків яких груп використання касових апаратів у 2021 році стає обов’язковим ?
З 1 січня 2021 року використання касових апаратів стає обов’язковим лише для підприємців 2, 3, 4 групи платників єдиного податку, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення.
Законом також збільшено максимальну межу доходу, до досягнення якого використання касового апарату не є обов’язковим. Для підприємців 2,3,4 груп платників єдиного податку це 220 мінімальних заробітних плат (у 2021 році ця межа складає 1320000 гривень).
Обухівська ДПІ
