18 січня на території Трипільської ТЕС трудовий колектив та керівництво станції зустрічалися зі своїми молодими героями. Дмитро Ященко та Володимир Поберецький, які раніше працювали на ТЕС, після нетривалого відпочинку на мирній території знову повертаються до зони АТО, щоби продовжити військову службу.
Взяли участь у зустрічі директор ТЕС Петро Кравець, його заступник Вадим Глущенко, начальник відділу майнових відносин Трипільської ТЕС Тетяна Ягодзинська та представники чисельного колективу співробітників станції.
Дмитро Ященко та Володимир Поберецький зайняли почесні місця за столом в актовому залі. Молоді, симпатичні хлопці – витримані та скромні… У мирному житті – інженери на станції, на війні – командири у своїх підрозділах. Звичайно, колектив пишається своїми воїнами і не приховує це.
У теплій, дружній атмосфері учасники зустрічі спілкувалися з хлопцями на різні теми – і політичні, і житейські-побутові. У дружній бесіді дякували їм, хто з честю виконує свою місію – зупинити ворога та руйнування…
Волонтер ГО «Материнське серце» Тетяна Ягодзинська розповіла, що громадська організація займається організацією допомоги нашим військовослужбовцям у зоні АТО.
– Зараз безпосередньо у зоні АТО несуть службу 22 особи з числа працівників ТЕС. До того ж чотири наші співробітники перебувають на строковій службі, а з першої по третю хвилю мобілізації вже демобілізовано 11, – розповіла Тетяна Михайлівна. – Переважна більшість колективу Трипільської ТЕС є активними учасниками допомоги воїнам. Створений спеціальний фонд, у який працівники ТЕС відраховують кошти зі своєї зарплатні, на які купуємо все необхідне для хлопців і пересилаємо на схід. Тож можна сказати, що весь колектив Трипільської ТЕС є волонтерською організацією.
Також ми не зупиняємося на допомозі лише нашим працівникам, а за можливості не відмовляємо в допомозі нікому. В першу чергу надаємо перевагу шпиталям.
У різний час хлопці потребували різних речей. Спочатку це були каски та бронежилети, приціли, оптичне обладнання. В обов’язковому порядку замовляємо камуфляж зимовий та літній, обов’язково взуття найкращої якості, головні убори, рюкзаки. Фактично всіх забезпечуємо спальними мішками німецького виробництва, обов’язково окуляри кожному теж, залежно від місця несення служби, це різні бувають рукавиці. Практично – це все. Хочу сказати, що на день Святого Миколая ми зробили таку акцію, надіслали кожному з наших хлопців такий святковий подарунок, де був набір продуктів такий, який би дав змогу накрити святковий стіл. Безумовно, це не тільки на наших хлопців, а й на їх товаришів і командирів було розраховано. Наш директор власноруч підписав вітального листа кожному із хлопців, і в посилочку ми поклали це звернення.
Завершуючи зустріч, усі присутні висловлювали хлопцям побажання повернутися живими й здоровими. А ще – від колективу дали їм в борг по 50 копійок – як порядні люди, вони обов’язково мають повернути борг, коли повернуться.