Ще один житель нашої громади загинув, боронячи Україну від російського агресора.
Війна забрала життя Заваженка Валентина Ігоровича, воїна Збройних Сил України, позивний «Барс».
Прощання з Героєм
Закликаємо жителів громади долучитися до прощання з Героєм, віддати шану його подвигу та провести Валентина в останню путь.
Відспівування відбудеться у вівторок, 10 лютого, об 11:00 у церкві села Верем’я.
Цивільна церемонія прощання — о 12:00 на кладовищі.
Довідково: Валентин Заваженко народився 5 липня, 1997 року в селі Горохове Кагарлицького району Київської області.
Свою освіту він розпочав у 2005 році в місті Кагарлик, згодом навчався у Горохівській школі, а пізніше — у Жуківцівській школі, нині гімназії, де закінчив 9 класів.
Після школи вступив до Державного навчального закладу “Професійно-технічний ліцей м. Українка”, де здобув професію слюсара з ремонту та електрозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах.
Після завершення навчання працював у фермерському господарстві «Ніна» в селі Верем’я.
У 2018 році був призваний на строкову військову службу. Після її проходження працював на Київському картонно-паперовому комбінаті в місті Обухів, де пропрацював до початку повномасштабної війни.
З перших днів вторгнення Валентин долучився до Територіальної оборони, де перебував близько трьох місяців.
22 грудня 2022 року він одружився. Згодом у родині народився син — Заваженко Даніїл, на якого Валентин дуже чекав і якого безмежно любив.
У вільний час Валентин любив риболовлю та мисливство — саме в природі він знаходив спокій і відновлював сили.
17 липня я 2024 року Валентин був призваний до лав Збройних Сил України. Після проходження навчання служив у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
2 вересня 2024 року, перед від’їздом на фронт, він востаннє зустрівся з родиною.
Валентин проходив службу в Донецькій області, брав участь у бойових діях, захищаючи Україну.
29 жовтня 2024 року, під час виконання штурмових дій поблизу населеного пункту Катеринівка Покровського району, з ним було втрачено зв’язок. Відтоді Заваженко Валентин Ігорович вважався зниклим безвісти.
Родина 1 рік і 3 місяці жила в надії, всіма силами шукала Валентина і вірила, що він живий.
3 лютого 2026 року стало відомо про його загибель.
27 жовтня 2024 року Валентин востаннє спілкувався з дружиною. Його останні слова були:
«Сонечко, я звідти вийшов живий…»
Через день він зник безвісти.
Валентин був люблячим сином, турботливим чоловіком і батьком, вірним побратимом і справжнім Захисником України.
Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, друзям і побратимам Валентина.
Схиляємо голови у скорботі та вдячності за його подвиг.
Вічна пам’ять і слава Герою України.