Приготування Українки до «IV Всеукраїнського фестивалю писанок-2015», який проходить з 9 по 19 квітня, велися ще з кінця лютого. Діти й дорослі вчилися писанкарству та показували свою майстерність на навчаннях, які організував клуб «Родинне коло». А наприкінці березня до Українки привезли півтораметрове великоднє яйце для розпису, яке презентувалося на конкурсі «Регіональна писанка». Перемогу наше місто здобуло у конкурсі «Народна писанка», посівши третє місце у номінації «Краща колективна робота областей України».
Усі гості, які завітали до Національного заповіднику «Софія Київська» на відкриття фестивалю, були вражені різноманіттям композицій і подій: можна у затишку роздивитися усі представлені писанки, помилуватися вражаючими виставками народних майстрів, відвідати майстер-класи від умільців-писанкарів та флористів-дизайнерів, загадати миру і щастя Україні у «Тунелі бажань» та ще багато іншого.
За словами організаторів, щороку для фестивалю розписується 7-8 мільйонів великодніх яєць, а у фінал потрапляють від 20 до 50 тисяч найкращих. Цьогоріч свої роботи представили майстри із 24 областей і 50 міст України.
Родзинкою стала шестиметрова світлодіодна писанка, що зустрічає гостей на Софійській площі і засвічується щодня о 19:00. Писанка складається із 19 тисяч ліхтариків, усередині неї розміщена ще одна двометрова, виготовлена із трьох тисяч живих троянд.
У порівнянні із минулим роком на гостей фестивалю очікує чимало сюрпризів. «У нас відбудеться виставка народних майстрів у резиденції Святого Миколая, – розповідає Ігор Добруцький, організатор фестивалю. – Ми вперше запросили їх до співпраці. Також представимо приватні колекції майстрів, де є близько 3 тисяч писанок – справжніх витворів мистецтва».
Усі роботи фестивалю об’єднані спільною тематикою образу «Богині-Берегині». Кожен регіон представив свою охоронницю території. Ігор Добруцький вважає, що представивши Берегиню від усіх 24-х міст нашої держави, ми сконцентрували код захисту, який є на Україні.
На відміну від попередніх років, Українка привезла на конкурс виключно класичні видуті писанки, без жодної мальованки чи дерев’яного яйця.
Олеся Лужецька, керівниця клубу «Родинне коло», поділилася своїми емоціями та враженнями від перемоги: «Звичайно, приємно, коли ти тільки заходиш на Софійську площу, оголошують результати, і серед переможців чуєш місто Українку! Це надихає на подальші роботи. Нам дуже хотілося принести в Софію Київську сонце і його тепло з Українки, і цей день – підтвердження того, що ми все зробили правильно».
Гуляючи заповідником, можна зустріти безліч майстрів народних писанок, які охоче діляться своїми знаннями із гостями заходу. Одна з писанкарок розповіла, що придумала власну «Богиню-Берегиню», яку виконує у техніці дряпанки: «Великоднє яйце я пофарбувала натуральними барвниками – цибулею та горіхами, а орнамент обрала – лілії, адже вони вважаються квітами Богородиці».
Для дітлахів на фестивалі є цікава забавка – гратися у лабіринті із сіна, шукати заховані писанки, а на виході обмінювати їх на шоколадні яйця та інші призи за кмітливість.
Іван Патриляк, доктор історичних наук Київського національного університету імені Т. Шевченка, вважає, що фестиваль писанок є найкращою нагодою, аби передавати знання народу до широких кіл української громади: «Кожен народ у нашій думці і уяві асоціюється з чимось. Писанка і вишиванка вже давно закріпилися за нашим народом. У цьому глобальному світі, де стираються межі та зникають народні культури, надзвичайно важливо плекати і берегти традиції наших предків».
Писанки виникли в нашого народу ще з часів енеоліту – 5-6 тисяч років тому і й досі присутні. «В жодного індоєвропейського народу немає такої кількості різноманітних орнаментів, які є в українських писанок. Жоден індоєвропейський народ не може пишатися тим, що ті орнаменти із писанок відбилися у глиняному посуді часів енеоліту. Так ми зберігаємо нашу індивідуальність навіть у цьому глобалізованому світі», – зазначив історик.
Наступного 2016 року організатори «Всеукраїнського фестивалю писанок» обіцяють створити великий пересувний арт-об’єкт, який носитиме назву «Софійська площа», тож із народним писанкарством буде знайомитися щоразу ширша аудиторія українців.