Що робити у разі надзвичайної ситуації?

26 лютого в ПК «Енерге­тик» пройшов практичний інструктаж із долікарської допо­моги та інших дій у разі виник­нення надзвичайної ситуації чи воєнних дій для жителів міста. До інструктажу залучили голову військово-лікарської комісії Воло­димира Панченка, представників МНС та районного відділу швидкої допомоги; також були присутні представники «Самоо­борони» Обухівщини, які пройш­ли курс навчання з тактичної ме­дицини за стандартами НАТО.

«Я вважаю, що ці знання необхідні кожному жителю Українки. Вони також важливі і в побуті», – коментує радник міського голови з питань безпеки Сергій Онищенко.

Під час надзвичайних ситуацій ймовірність негативних наслідків для життя і здоров’я людей зростає. Адже є ключовий фактор – паніка, яка не завжди підвладна навіть професійному рятуваль­нику.

На цьому заході усі охочі мали змогу детально ознайомитися з правилами поведінки та правиль­ним наданням долікарської допо­моги. Представники «Самооборо­ни» Обухова провели практичні заняття з тактичної медицини.

Дії під час пожежі

Телефонуйте 101!

Евакуація з приміщення – головне. За сильної пожежі та наявності угарного газу під час евакуації потрібно максимально низько присісти навколішки. Чим нижче до підлоги пересувається людина, тим більше кисню вона може отримати. За можливості треба змочити водою тканину та прикласти до обличчя, у цьому випадку мінімізується отруєння. Коли всі людей з приміщення евакуйовано, намагайтеся га­сити пожежу підручними спо­собами: вогнегасником, водою, піском. Та у кожному випадку все індивідуально.

Дії під час сигналу тривоги

Потрібно ввімкнути телевізор чи радіомовлення та слідкувати за оповіщенням. Головне – уважно слухати всю інформацію, діяти за вказівками. Обов’язково потрібно попередити сусідів, особливо літнього віку та одиноких людей. За потреби варто покинути житло­ве приміщення, вимкнути струм електромережі, перекрити газ та воду. Треба взяти запас питної води, їжі, засоби санітарної об­робки (мильний розчин).

Перша долікарська допомога

Телефонуйте 103!

Перша медична допомога – це комплекс заходів, скерованих на відновлення та збереження життя та здоров’я потерпілого. Здійснюється немедичними працівниками або самим потерпілим (самопоміч).

Одним із найважливіших положень першої допомоги є її терміновість: чим швидше вона надана, тим сприятливіші наслідки. Тому таку допомогу своєчасно може і повинен надати той, хто є поряд із потерпілим.

Послідовність надання першої медичної допомоги:

-усунути дію на організм загроз­ливих факторів: звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погаси­ти одяг, витягнути з води тощо; оцінити стан потерпілого;

-визначити характер, важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого та послідовність заходів його порятунку;

-здійснити необхідні заходи за терміновістю (відновити прохідність дихальних шляхів; ви­конати штучне дихання; зробити зовнішній масаж серця; зупини­ти кровотечу; накласти пов’язку тощо);

-підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

-викликати швидку медичну допомогу або лікаря; вжити заходів щодо транспортування потерпілого до найближчого медич­ного закладу.

Тактична медицина

На відміну від первинних реанімаційних дій, які вивчають цивільне населення для надан­ня першої медичної допомоги, у тактичній медицині основою є надання допомоги на лінії вог­ню – у перші хвилини поранень. Найголовніше – зупинити крово­течу, лише потім перевіряти ди­хання.

Володимир Панченко, лікар приймальні Обухівської центральної районної лікарні, у грудні пройшов курс із «Тактичної ме­дицини». Ці навчання прово­дилися за стандартами НАТО. Інструктори мають великий бо-йовий досвід: Афганістан, Іран, Ірак. «Під час практичних занять суттєво відчувається різниця між лікарнею та полем бою, де стріляє БТР. Психологічно це дуже важко навіть досвідченому лікарю. На навчанні було бага­то медиків із зони АТО. Вони розповідали, що дійсно багато летальних випадків саме через те, що солдати та мирні люди не можуть допомогти собі та іншим – у більшості випадків не можуть зупинити кровотечу», – ділиться досвідом лікар.

Щоб зупинити кровотечу:

• накласти джгут над місцем поранення;
• джгут можна накладати лише на одяг;
• через певний час джгут тре­ба послабити, щоб не почалося відмирання тканин.

Якщо ключові дії із зупинки кровотечі проведені, у людини буде більше шансів вижити та от­римати в подальшому лікарську допомогу.

Також ми мали змогу взяти участь у практичних заняттях та навчитися правилам транс­портування ранених у зоні бойових дій: за допомогою носи­лок, тросів чи на собі. Наразі ці знання дуже актуальні, але ми щиро сподіваємося, що зможемо обійтися без них у подальшому житті.