19 січня церковні дзвони всіх храмів Українки кликали людей на службу, аби відзначити одне з найбільших християнських свят Хрещення Господнє, або Богоявлення.
19 січня православні та греко- католицькі християни відзначають третє й завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Його ще називають Хрещенням Господнім, Йордана (або Ордана). У цей день ми згадуємо, як Ісус прийняв хрещення від Івана Хрестителя у водах Йорданських. Свято ще має назву Богоявлення, оскільки згідно з Євангелієм під час обряду на Сина Божого у вигляді голуба зійшов Святий Дух.
Напередодні Йордана святкуємо «Голодну кутю», або другий Святий вечір. Цілий день віруючі постять, а з першою вечірньою зорею сідають вечеряти. На стіл подають пісні страви – смажену рибу, гречані млинці на олії, вареники з капустою, кутю та узвар. Після трапези за звичаєм усі кладуть ложки в одну миску, а зверху – хлібину, «щоб хліб родився» та й взагалі в родині був достаток.
Увечері молодь іде до річки чи ставка й там вирубує хрест із криги. Його виймають і ставлять поруч із ополонкою, а також обливали червоним буряковим соком. Наступного дня, 19 січня, настає Святе Водохреща або Йордан (від назви біблійної річки, де хрестили Ісуса Христа).
А зранку всі поспішають святити воду! Традиційно церемонію проводять просто неба на берегах водойм. Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей. Досі залишається загадкою той факт, що йорданська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто запевняє, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює у воду під час обряду. Проте це не так, оскільки часто під час церемонії використовують не срібний, а хрест із будь-якого іншого металу, або ж і дерев’яний. А вода роками не псується…
До магічних властивостей свяченої води відносять і здатність гамувати пристрасті, відганяти від оселі злих духів, дарувати хворому одужання.
Мабуть, саме це відчуття радісного дива, причетності до великої таємниці і приваблює стільки людей цього дня прийти до храму. Справді, цьогоріч, як і завше на це свято, на Водохреща було людно у всіх храмах Українки: і дорослі, і літні, і зовсім юні українчани прийшли цього дня до храму, аби торкнутися дива. І відчути себе – хоча б ненадовго – частинкою великого і доброго світу…
