Уже майже вісім років Україна протистоїть збройній агресії Російської Федерації. Кожен розуміє, що війни завершуються за столом переговорів, кожен цього бажає і мріє про цей момент, але не кожен розуміє, що саме оборонна, збройна спроможність держави, громадська безпека і готовність суспільства протистояти загрозам війни, визначають переговорні позиції за столом дипломатії.
Саме від цих складових напряму залежить суверенітет і недоторканість кордонів держави.
В умовах війни зростають ризики не тільки від зовнішньої агресії, але і внутрішні загрози техногенного та природного характеру. Адже ми усі живемо у складному урбанізованому, інформаційному суспільстві, яке постійно відчуває на собі тиск гуманітарних та техногенних факторів.
Громадська безпека напряму залежить від готовності населення реагувати на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. І тут є цілий ряд проблем.
У першу чергу, це переважання у масовій свідомості хибних уявлень про громадську безпеку, цивільний захист і оборону, існуючі загрози техногенного та природного характеру, на рівні першої половини минулого століття. Тому для більшості цивільний захист асоціюється із бомбосховищами, призначеними для захисту від ядерних
ракетно-бомбових ударів. Тоді як цивільний захист – це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій (техногенного, природного, соціального та воєнного характеру) шляхом запобігання таким ситуаціям,
ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
В Україні порядок і організацію навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях визначено статтею 39 Кодексу цивільного захисту України, постановами Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 443 «Про затвердження Порядку підготовки до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту», від
26 червня 2013 р. № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення
діям у надзвичайних ситуаціях».
Зокрема, нормативними документами визначено основні три напрямки підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях:
за місцем роботи – працюючого населення;
за місцем навчання – дітей дошкільного віку, учнів та студентів;
за місцем проживання – непрацюючого населення.
Підготовка за місцем проживання непрацюючого населення належить до компетенції органів місцевого самоврядування.
Розпорядженням Українського міського голови Олександра ТУРЕНКА від 22 жовтня 2021 року № 375 «Про
організацію навчання непрацюючого населення Української міської територіальної
громади діям у надзвичайних ситуаціях» при виконавчому комітеті Української міської ради створено Консультаційний пункт із питань цивільного захисту (див. розпорядження у прикріпленому файлі).
Отримати консультацію з питань безпеки життєдіяльності та цивільного захисту можна в кабінеті № 31 Української міської ради (пл.Т.Шевченка,1), або за телефоном (067) 976-00-56, Корзун Валентин Леонідович – начальник відділу оборонної роботи, взаємодії із правоохоронними органами та з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту виконавчого комітету Української міської ради.
Методичне забезпечення підготовки населення до дій у надзвичайних ситуацій здійснює Державна служба України з питань надзвичайних ситуацій.
Так, наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 14.12.2021 № 821, затверджені
Організаційно методичні вказівки з підготовки населення до дій у надзвичайних
ситуаціях на 2022–2023 роки ( посилання: ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ПІДГОТОВКИ НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ НА 2022 – 2023 РОКИ – Українська громада (ukrainska-gromada.gov.ua)).
Начальник відділу оборонної роботи, взаємодії з правоохоронними органами та з питань
надзвичайних ситуацій та цивільного захисту виконавчого комітету Української міської
ради
Валентин КОРЗУН