Методичні рекомендації
щодо надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми
Перелік соціальних послуг, що надаються особам, які постраждали від торгівлі людьми.
Особам, які постраждали від торгівлі людьми, відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 537 „Про затвердження Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних і не можуть самостійно їх подолати”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2012 за № 1614/21926, можуть надаватися такі соціальні послуги:
1.Підтримане проживання – надання місця для проживання; навчання, розвиток та підтримка навичок самостійного проживання; допомога в організації розпорядку дня; організація медичного патронажу; представництво інтересів; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги.
2.Паліативний/хоспісний догляд – спостереження за станом здоров’я; сприяння наданню медичних послуг; представництво інтересів; психологічна підтримка особи та членів сім’ї; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги.
3. Послуга з влаштування до сімейних форм виховання – підбір та навчання прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів/піклувальників; підготовка дитини до влаштування; консультування сімей; соціальна підтримка сімей; захист майнових, житлових та інших прав дитини; сприяння навчанню та розвитку дитини; робота, спрямована на повернення дитини до біологічної родини; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; врегулювання, призупинення конфліктів у сім’ї; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті.
4.Послуга соціальної адаптації – допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу зі складної життєвої ситуації; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; надання інформації з питань соціального захисту населення; навчання, формування та розвиток соціальних навичок, умінь, соціальної компетенції; представництво інтересів; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; надання психологічної підтримки; допомога в оформленні документів; сприяння працевлаштуванню; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; допомога в організації денної зайнятості та дозвілля.
5.Послуга соціальної інтеграції та реінтеграції – розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу зі складної життєвої ситуації; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; надання інформації з питань соціального захисту населення; представництво інтересів; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів; допомога в отриманні реєстрації місця проживання/перебування; сприяння в отриманні житла, працевлаштуванні тощо; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; надання психологічної підтримки; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; послуги перекладу, вивчення державної мови; сприяння у встановленні зв’язків із національно-культурними організаціями співвітчизників.
6.Послуга абілітації – сприяння наданню медичної допомоги; психологічна підтримка; консультування; представництво інтересів.
7.Послуга соціальної реабілітації – навчання, формування, розвиток та підтримка соціально-побутових навичок (самообслуговування, комунікації, позитивної поведінки, приготування їжі, користування грошима, орієнтування тощо); психологічна підтримка; організація дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності, працетерапії; арт-терапія; надання інформації з питань соціального захисту населення.
8.Послуга соціально-психологічної реабілітації – надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами; забезпечення твердим, м’яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; створення умов для здійснення санітарно-гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни; організація збереження особистих речей; проведення психологічного консультування та психолого-педагогічної корекції з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини; створення умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; здійснення трудової адаптації дітей з урахуванням їх інтересів та можливостей; надання безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення; організація отримання медичних послуг, медичного обстеження; робота, спрямована на повернення дитини до біологічної родини.
9. Надання притулку – надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами; забезпечення твердим, м’яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; створення умов для здійснення санітарно-гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни; сприяння у створенні умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; організація збереження особистих речей; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої обставини; організація отримання медичних послуг, медичного обстеження; психологічне консультування; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями, службами.
Відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми” та постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 № 783 „Про затвердження порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми” особи, які постраждали від торгівлі людьми можуть бути розміщені в одному із таких закладів:
– центр соціально-психологічної допомоги;
– соціальний центр матері та дитини (надає допомогу жінкам на сьомому-дев’ятому місяці вагітності та матерям з дітьми віком від народження до 18 місяців, які опинилися в складних життєвих обставинах, що перешкоджають виконанню материнського обов’язку);
– соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (надає допомогу дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, віком від 15 до 18 років та особам із їх числа віком від 18 до 23 років, постраждалим від торгівлі людьми);
– центр соціально-психологічної реабілітації дітей;
– притулок для дітей.
10.Кризове та екстрене втручання – психологічна допомога (консультування, підтримка, діагностика, консультування, корекція, психотерапія, реабілітація); надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; представництво інтересів, корекція сімейних стосунків; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; організація надання невідкладної медичної допомоги; організація надання притулку.
11.Консультування – допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу зі складної життєвої ситуації; психологічне консультування; сприяння в отриманні правової допомоги.
12.Представництво інтересів – ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг; допомога в оформленні або відновленні документів; сприяння в реєстрації місця проживання або перебування; допомога в розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків; сприяння в забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.
13.Посередництво (медіація) – допомога у врегулюванні конфліктів; ведення переговорів; опрацювання шляхів та умов розв’язання конфлікту.
14.Соціальна профілактика – організація навчання та просвіти; довідкові послуги; розроблення та розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів щодо надання соціальних послуг.
15.Соціальний супровід/патронаж – обстеження, оцінка потреб, визначення шляхів вирішення основних проблем; складання індивідуального плану соціального супроводу; залучення отримувача послуги до виконання індивідуального плану соціального супроводу; оцінка результатів виконання індивідуального плану соціального супроводу; регулярні зустрічі чи відвідування отримувача послуги з метою моніторингу виконання поставлених завдань; сприяння в отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб’єктами соціального супроводу; допомога в усвідомленні значення дій та/або розвиток вміння керувати ними; навчання та розвиток навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка.
Порядок здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді сімей, дітей та молоді, які опинилися у складних життєвих обставинах, затверджено наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 25.04.2008 № 1795, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.05.2008 за № 471/15162.
Даним Порядком визначено процедуру соціального супроводу, принципи, зміст та етапи його здійснення.
Термін здійснення соціального супроводу визначається індивідуально для кожної сім’ї або особи, але не має перевищувати шести місяців. У разі необхідності термін здійснення супроводу може бути подовжено.
Крім того, оскільки здійснення супроводу передбачає надання комплексу послуг для допомоги у вирішенні обставин, що призвели до життєвого неблагополуччя особи, завданням соціального супроводу обов’язково має бути активна участь самої особи у вирішенні своїх проблем, а невиконання особою пунктів договору про здійснення соціального супроводу та недотримання рекомендацій спеціалістів щодо вирішення власних проблем, є однією з причин розірвання договору.
Припинення здійснення соціального супроводу не означає відмову в наданні допомоги. Соціальні послуги особі чи сім’ї можуть надаватись за їх безпосереднім зверненням до ЦСССДМ (шляхом здійснення соціального обслуговування). Однак у випадку розірвання договору з сім’єю чи особою через невиконання умов соціального супроводу та за наявності в сім’ї/особи дітей інформація (в обов’язковому порядку) подається до служб у справах дітей.
Основною метою соціального супроводу є сприяння у вирішенні проблем особи, спричинених торгівлею людьми.
Важливою умовою при здійсненні соціального супроводу є проміжне оцінювання ситуації (соціальне інспектування з метою моніторингу ситуації особи, яка перебуває під соціальним супроводом).
Результатом проміжного оцінювання може бути завершення або подовження терміну соціального супроводу і відповідно виконання плану реабілітації, який складається для осіб, які постраждали від торгівлі людьми відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 № 783 „Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми”.
При перегляді справи соціального супроводу мають бути враховані:
досягнення поставлених завдань;
виконання плану реабілітації (з урахуванням його виконання отримувачем послуг);
результати щодо досягнення поставленої мети.
У разі якщо всі поставлені завдання було виконано, особа має бути знята з соціального супроводу, а подальша її підтримка (у випадку необхідності) здійснюється в межах соціального обслуговування.
Соціальний супровід припиняється у випадку неодноразового безпідставного або ситематичного невиконання умов договору та рекомендацій спеціалістів.
Особливу увагу необхідно звертати на проблеми, виявлені під час здійснення соціального супроводу. Вирішення таких проблем передбачає корекцію плану реабілтації (внесення змін шляхом перегляду першочергових завдань або внесення додаткових пунктів до запланованих дій).
Враховуючи особливі потреби постраждалих від торгівлі людьми та їх особистісні посттравматичні реакції, важливим при здійсненні соціального супроводу таких осіб є регулярний (бажано після кожного виконаного завдання) перегляд запланованих дій з метою можливої їх корекції.
Після завершення соціального супроводу сім’я/особа інформується про способи соціальної підтримки, якими вона може скористатися в майбутньому.
За потреби робота з особою продовжується і після завершення соціального супроводу шляхом здійснення її соціального обслуговування (надання за необхідності відповідних соціальних послуг).
16. Соціальний супровід при працевлаштуванні та на робочому місці – регулярні зустрічі з отримувачем послуги; відвідування на робочому місці; сприяння в адаптації особи до виконання робочих функцій, пристосуванні робочого місця для осіб з інвалідністю; сприяння у отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб’єктами соціального супроводу; навчання та розвиток трудових і соціальних навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка.
ІV. Надання допомоги дітям, постраждалим від торгівлі людьми
У разі отримання інформації про дитину, яка постраждала чи ймовірно постраждала від торгівлі людьми, ЦСССДМ невідкладно та із забезпеченням конфіденційності повідомляє про це структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, відповідальний за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ або органи прокуратури. Таке повідомлення надсилається також у разі існування підозри щодо причетності до торгівлі дітьми батьків дитини або осіб, які їх замінюють.
Після отримання інформації про дитину, яка постраждала від торгівлі дітьми, місцева держадміністрація, на території якої виявлено дитину, встановлює особу дитини, здійснює оцінку обставин та приймає план першочергових заходів допомоги дитині на період до вирішення питання щодо встановлення дитині статусу особи, яка постраждала від торгівлі дітьми.
Дітей, постраждалих від жорстокого поводження (у тому числі, постраждалих від торгівлі людьми), здебільшого мають направляти до закладів соціального захисту: притулків для дітей та центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, які перебувають у сфері управління служб у справах дітей, адже діяльність закладів соціального захисту дітей спрямована на тимчасове влаштування дітей віком від 3 до 18 років, які опинилися в складних життєвих обставинах, та надання їм необхідної допомоги.
Служба у справах дітей має здійснювати заходи щодо захисту прав дитини та направляти її у разі потреби до притулку для дітей служби у справах дітей або центру соціально-психологічної реабілітації дітей з метою надання психологічної допомоги та забезпечення реабілітації у порядку, встановленому законодавством.
Центри соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей із залученням закладів освіти, охорони здоров’я здійснюють розробку та впровадження індивідуальної програми допомоги дитині, яка постраждала від торгівлі дітьми.
Для отримання комплексної допомоги службою у справах дітей має складатися відповідно до законодавства індивідуальний план соціального захисту дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, з урахуванням її віку, стану здоров’я, інтелектуального і фізичного розвитку та інтересів, а також оцінки потреб, яка була здійснена ЦСССДМ.
Дитину з ознаками жорстокого поводження, зокрема насильства чи ігнорування її основних потреб, що загрожують її здоров’ю, мають направляти до закладу охорони здоров’я, де їй надають необхідну медичну допомогу. Тимчасове влаштування такої дитини відбувається після отримання медичної допомоги.
При цьому, роль ЦСССДМ при наданні допомоги дітям, постраждалим від торгівлі людьми, виявляється в здійсненні соціальної роботи з близьким оточенням дитини, зокрема з батьками або особами, які їх замінюють.
При наданні допомоги дітям зазначеної категорії враховується максимально повна інформація про дитину та її близьке соціальне оточення, що дасть змогу більш ефективно організувати реабілітацію з урахуванням її особистих потреб.