Зараз українці, як ніколи, гостро відчули, що кризова ситуація, яка склалася в державі, пов’язана насамперед із тим, що реформа з децентралізації влади колишнім керівництвом країни нехтувалася. Це було однією з причин, які призвели до повстання доведених до відчаю українців. Політика централізації влади зіграла з нами поганий жарт, мінімізувавши роль місцевого самоврядування. На часі – активне впровадження реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, про яку сьогодні говоримо з міським головою Українки та головою Асоціації малих міст України Павлом Козирєвим.
– Які нові повноваження отримають територіальні громади згідно з реформою?
– Представники кожної громади зможуть насправді вирішувати всі свої питання – все те, чим у розвинених країнах і займається місцеве самоврядування. Це – суть реформи. Ми не завжди задоволені станом доріг, лікарень, навчальних закладів тощо. Мова йде про те, аби вирішувати ці питання більш ефективно. Це принцип субсидіарності, прописаний в Європейській хартії: чим ближче до людей буде точка вирішення проблеми, тим ефективніше вона вирішуватиметься. Для цього нам потрібні бажання та можливості. Щодо останніх, то саме завдяки реформі всі гроші, які сьогодні витрачаються в державі, будуть перерозподілятися на користь громад. Влада – громадам.
– Наприклад?.. Як відбуватиметься фінансовий потік, який відсоток місцевого бюджету може лишатися на місцях?
– По-перше, потрібно змінити податкову систему. Мають бути кошти місцевого самоврядування від прибутку тих людей, які живуть на території, від їхнього майна, розташованого там. Це логічно. Це ж стосується й податку з прибутку підприємств на цій території. Так роблять в тих країнах, де людям живеться добре. Перерозподіл на користь громад зведеного бюджету держави дасть можливість громадам вирішувати ці питання. Безумовно, за рік країна не зміниться, але якщо почати діяти, дуже швидко ми просто її не впізнаємо. Ми давно говорили про те, що чинна система організації влади морально застаріла. Зараз же ми побачили: вона почала створювати проблеми для країни. Це виглядає, ніби богатирю зв’язали руки, ноги – і тримають. Коли ми познімаємо всі мотузки – він розправить плечі – почнуться зміни в країні.
– На скільки місто зараз залежне від району та області?
– На 100%. Ми навіть залежні від рядового працівника, який сидить у казначействі й вирішує, яку платіжку проплатити, а яку ні. Існує ситуація, коли громади в країні мають на рахунках гроші – і не можуть їх витратити (поремонтувати дороги, зробити розмітку, заправити пальним швидкі, забезпечити харчування дітей у садочках тощо).
– Окресліть проблеми, пов’язані з централізацією влади?
– Кожен українець живе, відчуваючи ці проблеми. Система – неефективна й не може якісно впоратися з тією кількістю питань, які через централізацію надходять до Києва. Наприклад, існувала й існує проблема в Українці – дефіцит місць у дитячих садочках. Ми знайшли чотири роки тому півмільйона гривень, зробили проект нового садочка, погодили його в усіх інстанціях і… – три роки поспіль не могли потрапити в державну програму фінансування будівництва шкіл і садочків. За цей час, відповідно до чинного законодавства, всі погодження даного проекту втратили чинність. І ми змушені були знову за ті самі гроші розробляти новий варіант проекту.
– Скажіть, чи використовувалися напрацювання минулорічної традиційної конференція Асоціаціїї малих міст України в розробці концепції адміністративно-територіальної реформи?
– Так, багато документів, які ми обговорювали та ухвалювали, зараз використовуються. Тому в концепції є й наш внесок. Взагалі, часто так виходить, що тема вже проведеної конференції стає надзвичайно актуальною для держави. 2008 року ми говорили про «Економічний розвиток малих міст України», а вже в серпні почалася надзвичайна економічна криза. Те саме стосується й децентралізації влади: ми відчували, що це потрібно робити негайно. Дана реформа, мабуть, небагато змін принесе в мегаполіси – вони й так самодостатні, з потужною економікою. Найбільші зрушення чекаємо на рівні невеликих міст, селищ і сіл. Саме там люди відчують разючі зміни.
– Концепція реформи напрацьована. Існує ряд законопроектів, які найближчим часом виноситимуться на розгляд уряду. Окрім ухвалених законів, знадобляться ще й внесення змін до Конституції. Скільки ж потрібно часу, щоб реформа почала реально діяти?
– Віце-прем’єр-міністр України Володимир Гройсман озвучив конкретний план, підтриманий прем’єр-міністром. Сподіваюся, що так само буде підтриманий Верховною Радою. До 25 травня має бути зроблений перший крок зі змін до Конституції, потім – Конституційний Суд, подання до Венеціанської комісії – і до жовтня повторне голосування в парламенті (потрібно 300 голосів депутатів). Такий план. Проте після парламентських слухань, що відбулися, багато хто почав перейматися, чи склад Верховної Ради здатен оцінити необхідність реформи, ухваливши необхідні рішення, чи розуміють депутати, що потрібно країні? У цьому я вбачаю величезну небезпеку.
– Чи потрібно для цього проводити опитування чи референдуми?
– Навіщо? Не потрібно, адже всі хочуть змін на краще. Зараз, на жаль, часто підмінюють поняття децентралізації й федералізації. Ми категорично проти останньої, бо замість одного Києва отримаємо декілька, куди знову йтимуть голі-босі громади з протягнутою рукою. Нас це не влаштовує. Думаю, що якщо людям все правильно пояснити, то вони 100% це підтримають.
Щиро сподіваємося, що передача функцій управління від центральних органів влади місцевим, розширення їх повноважень дозволить вирішити кризу, яка склалася в державі, – і представники громад нарешті зможуть вирішувати свої проблеми без втручання та вказівок згори.