Міністерством соціальної політики України 11 серпня 2017 році був затверджений наказ № 1307 «Про Державний стандарт соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування».
Що таке соціальний супровід?
Соціальна послуга соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування – комплекс заходів, що передбачає допомогу у створенні та підтримці позитивного соціально-психологічного клімату в сім’ї, адаптацію дитини в нових умовах, створення належних умов для забезпечення індивідуальних потреб кожної дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, у розвитку та вихованні, захист прав дитини, сприяння навчанню та розвитку дитини, допомогу у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків, підготовку дитини до виходу із сім’ї, в тому числі до самостійного життя.
Підставою для отримання соціальної послуги соціального супроводу від ЦНСП:
-рішення про встановлення опіки, піклування над дитиною;
-написання заяви на отримання соціальної послуги до Української міської ради,
-рішення відділу соціального захисту населеня виконавчого комітету Української міської ради про надання соціальної послуги.
Хто надає соціальну послугу?
Фахівець із соціальної роботи та психолог Відділення соціальної роботи ЦНСП Української міської ради, який пройшов відповідне навчання.
Для кого ця послуга?
Соціальна послуга соціального супроводу надається:
-сім’ї опікуна, піклувальника – протягом року після влаштування дитини під опіку, -піклування та протягом року до завершення піклування,
-а також за поданням служби у справах дітей та сім’ї у разі потреби.
Соціальна послуга соціального супроводу надається за місцем проживання (перебування) отримувача соціальної послуги соціального супроводу або в приміщенні ЦНСП.
Зміст соціальної послуги соціального супроводу?
Основними діями та заходами, що становлять зміст соціальної послуги соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування передбачено:
консультування опікунів, піклувальників щодо їх ролі у подоланні дитиною відчуття втрати;
організацію та проведення індивідуальної, групової роботи з членами сім’ї та дитиною з метою адаптації дитини до умов проживання в сім’ї;
психологічну підтримку опікунів, піклувальників щодо розвитку та виховання дітей шляхом залучення їх до участі у тренінгах, лекціях, групах підтримки, інших заходах;
надання допомоги з питань захисту прав дитини;
перенаправлення отримувачів соціальної послуги до інших надавачів соціальних послуг;
розвиток вмінь та навичок щодо підготовки дитини до самостійного життя;
інформування щодо органів, організацій та закладів, які можуть надати підтримку дитині після вибуття із опікунської родини.