На останньому засіданні робочої групи, створеної на виконання рішення виконавчого комітету УМР щодо недопущенням скорочення ліжко-місць лікарні, підіймали питання щодо статистики, а саме – відсоток виконання ліжко-днів в Українській районній лікарні. Особливу увагу привернули дидяче відділення та відділеня неврології, адже за попередньою інформацією, що надійшла з економічного відділу РДА, саме ці відділення мали потрапити під скорочення. Згідно озвученої на засіданні статистики, за останні рік до неврологічного відділення звернулося на 20% пацієнтів більше, аніж за попередній період. Тож журналісти «ДП» вирішили дізнатися, чим це зумовлено та який взагалі стан справ у неврологічному відділенні? На наші питання погодився відповісти завідуючий неврологічним відділенням Української міської лікарні Костянтин Костянтинович Краснюк.
– На скільки заповнене зараз неврологічне відділення лікарні і чи справді за останній рік збільшилася кількість хворих, які звертаються до вас по допомогу?
– На жаль, збільшення кількості захворюваності у неврологіях збільшується. Кількість інсультів неухильно зростає щороку, і ця тенденція не лише в нас, а й по всій Україні загалом.
Якщо брати загальний показник хворих, то у 2015 році у відділенні пролікувалося на 150 осіб більше, аніж за попередній період.
Кількість інсультів теж збільшилася, проте наша статистика – у межах загальної. В середньому в районі стається один інсульт в день. Хворих доставляють або в реанімаційне, або у неврологічне відділення. Півтора роки тому був випадок, коли до відділення надійшло відразу 18 пацієнтів з інсультами…
Смертність лишається високою, тому що багато пацієнтів – похилого віку, більше 70 та 80 років. Приймаємо всіх, та всім надаємо посильну допомогу.
Також дається взнаки нестача необхідного обладнання. У неврологічному відділенні має бути хоча б енцилоргаф та апарат УЗІ для перевірки стану судин екстракороніального та інтракороніального відділу. На жаль, їх немає у жодній районній лікарні. Окрім того, ні в Обухові, ні в Українці немає комп’ютерного томографа – це простий апарат, який може диференціювати пухлину, гематому та ішемічний інсульт. Ця апаратура має бути у кожній районній лікарні.
– А як давно взагалі обладнання не оновлювалося?
– Приблизно з 80-х років. Наскільки я пам’ятаю, колись Трипільська ТЕС купувала апарат УЗІ для загальної діагностики внутрішніх органів; а так – апаратура не оновлювалася вже дуже давно. Для неврології найнеобхіднішим обладнанням є комп’ютерний томограф, енцифолограф та апарат УЗІ саме для судин.
– Скільки хворих перебуває на лікуванні саме у стаціонарі?
– На даний момент на лікуванні перебуває 38 людей. Офіційно ліжко-місць у відділі – 35. Більшість хворих, які до нас звертаються – це жителі району. Хоча вважається, що серед пацієнтів близько 50% – мешканці Українки.
– Чи може потрапити саме неврологічне відділення під найбільше скорочення по причині того, що в Українській районній лікарні відсутнє реанімаційне відділення?
– Нині йде загальна тенденція щодо скорочення ліжкового фонду. Думаю, що причина ще й в тому, що згідно статистики кількість жителів району становить близько 68-69 тисяч, а фактично до цієї цифри, мабуть, можна додати ще тисяч з тридцять. Та фінансування виділяють тільки на прописаних громадян.
Наприклад, за минулий рік у нас було 148 осіб – не зареєстрованих у районі, які постійно тут проживають.
Щодо реанімації в Українці, то у сучасних неврологічних відділеннях має бути інсультний блок. Це фактично – реанімаційне відділення на 2, 3 чи 4 ліжка. В обласній лікарні не так давно відкрито реанімаційний блок на 6 ліжко-місць, це та сама реанімація.
Звичайно, було б доцільно не скорочувати ліжко-місця, а відкрити інсультний блок. Це було б ідеально для всього району.
– Чи актуальна для вас проблема з кадрами?
– Навіть після скорочення проблеми з кадрами не маємо. Нікого з людей не звільнили. Кількість медсестер було зменшено ще в першу хвилю скорочень. Якщо раніше було 2 постові медсестри уночі, то зараз – тільки одна. Проте з роботою своєю справляються.
– Фінансування, яке отримується зараз, наскільки воно є достатнім чи недостатнім?
– Того фінансування, яке ми отримуємо, вистачає тільки на зарплату для медперсоналу та на оплату комунальних послуг і пального. На медикаменти його не вистачає – виділяють надто мало коштів. Усі ліки хворі мають купувати самотужки, за винятком чорнобильців та учасників Великої Вітчизняної війни, які можуть отримувати той мізер, який є у резерві в лікарні. Хотілося б, щоб ситуація у медичній галузі нарешті змінилася на краще.