Протягом багатьох десятиліть в господарів вироблялась звичка спалювати восени опале листя, рослинні рештки та стерню на полях. Для багатьох осінь асоціюється з купами палаючого листя і запахом диму. Тому практично ніхто не задумується, як це впливає на природу і на нас самих. Але настав час відмовитись від цієї шкідливої звички. І свій вклад у це повинен зробити кожен.
Спалювання опалого листя та рослинних рештків вивільняє у повітря накопичені протягом року радіонукліди та вихлопи автомобілів; часто разом з листям горить пластикове та гумове сміття, що викидає у повітря додатково до 70-ти хімічних сполук, серед яких і діоксини. Тож кожен хто спалює листя – порушує конституційні права людини на безпечне для життя і здоров‘я довкілля (ст. 50). А кожен хто бореться з цим, відповідно – захищає свої права і права всіх інших громадян. Прикро визнавати, та часто біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного та молодшого шкільного віку, вплив диму на дитячий організм особливо небезпечний.
Спалювання стерні також може стати причиною вигоряння прилеглих до полів природних ділянок, лісових пожеж та пожеж в населених пунктах, а також коротких змикань на високовольтних лініях електропередач. Для природи спалювання листя та стерні значить вигоряння коріння та насіння трав, пошкодження коріння дерев, загибель зимуючих у листі корисних комах (таких як сонечка), виснажування ґрунту та забруднення атмосфери.
З 17 березня 2021 року набрав чинності Закон України від 03.02.2021 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні порушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері пожежної безпеки», внесені зміни до ст. 77 та 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Спалювання сухої трави, поживних залишків, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах тягнуть за собою накладання штрафу:
– на громадян від 3060,0 грн до 6120,0 грн;
– на посадових осіб від 15300,0 грн. до 21420,0 грн.
При завданих збитків передбачена також кримінальна відповідальність.
Найбільш дружнім щодо довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Для компостування листя складають шарами у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею, 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.
Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігаються ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Тож, закликаємо вас, шановні громадяни, бути обережними, дисциплінованими та дотримуватись правил екологічної та пожежної безпеки, перебуваючи у лісі та пораючись на сільгоспугіддях, бути відповідальними за свої вчинки та їх наслідки, чинити так, щоб не наражати на небезпеку себе, оточуючих та довкілля.
Інформує: Сектор екології та природних ресурсів управління економічного розвитку виконавчого комітету